10.07.2021
Днями Українська Галицька Партія провела семінар у формі брейн-штормінгу на відзначення цієї важливої історичної події. Присутні прослухали коротку змістовну доповідь про історичні передумови проголошення Акту відновлення України.
У ХХ столітті українці використовували кожну можливість для здобуття незалежності
«У міжвоєнний період Галичина перебувала під польською окупацією. Якщо в австрійські часи цісарська адміністрація ще намагалася забезпечити базові права українців, то в часи Другої Речі Посполитої вже ніщо не обмежувало насильницької полонізації та дискримінації українців у всіх сферах. У дусі спротиву і боротьбі за свої права міцніли українські легальні та нелегальні організації, зростала національна свідомість українського населення.
При цьому радянську окупацію у вересні 1939 року українці сприйняли досить стримано. Спочатку здавалося, що вона поклала край польській окупації та призвела до воз’єднання українських земель.
В дуже скорому часі радянська влада показала своє справжнє, звіряче обличчя
Десятки тисяч українців були розстріляні, а сотні тисяч вивезені в Сибір»,- зазначає співзасновник Української Галицької Партії та ініціатор заходу для активістів УГП Богдан Панкевич.
За його словами, власне тому населення Галичини вітало німецьку армію як визволителів – після неймовірних звірств і терору, який здійснювала радянська влада у 1940-41 роках. Однак українці хотіли використати цю історичну можливість для проголошення незалежної України. Власне тому українські батальйони Вермахту першими увійшли до Львова і негайно використали короткий проміжок часу відсутності у місті будь-якої окупаційної адміністрації.
Над ратушею замайорів синьо-жовтий прапор.
Ярослав Стецько і група ОУНівців, уповноважених Українським національним комітетом підготували відповідний текст. 30 червня 1941 року засідали Українські Національні Збори, що створили Українське Державне Правління на чолі з Ярославом Стецьком. І вже о 20-00 на площі Ринок урочисто проголосили Акт про відновлення Української Держави.
Німецька адміністрація негативно ставилася до проголошення Акту.
Вже 11 липня діяльність всіх українських організацій було заборонено.
На ультиматум Гітлера — відкликати Акт проголошення Української Держави — провідник ОУН Степан Бандера, прем’єр уряду Ярослав Стецько і голова Українського Національного Комітету (УНК) Володимир Горбовий відповіли відмовою. Всіх їх було репресовано і ув’язнено до концтабору Заксенгавзен.
«Цей Акт засвідчив, що метою українців є незалежна соборна Українська Держава, яку ми готові виборювати за будь-яких обставин. Ця спроба надихнула наступні покоління борців-патріотів»,- резюмує Богдан Панкевич.
За цим посиланням ви також можете ознайомитися з презентацією.
Шлях до Акту відновлення Української Держави (1)