Державу повинна захищати професійна армія.

Протягом усіх років незалежності керівництво держави ставилося до збройних сил, як до якогось третьорозрядного політичного інституту і не звертало належної уваги на їхній розвиток.

Мізерні кошти з бюджету на оборону в значній мірі розкрадалися, а те, що залишалося, не забезпечувало навіть мінімальних потреб збройних сил. Фактично армія існувала за рахунок радянського воєнного ресурсу, який залишився на території України, і не могла вирішувати навіть завдання мирного часу.

Неоголошена агресія Росії застала українські збройні сили в критичному стані. Лише завдяки патріотизму і самопожертві добровольців та волонтерам, які взяли на себе функції держави із забезпечення армії, вдалося відновити її боєздатність та зупинити ворога.

Сьогодні потрібна докорінна системна реформа збройних сил України, як основи безпеки та цілісності України:

– створення високопрофесійних контрактних збройних сил, основою яких повинні стати мотивовані військовослужбовці з необхідним матеріальним та соціальним забезпеченням;

– формування резервної армії, як основного джерела мобілізаційного розгортання регулярної армії у разі виникнення війни;

– створення ефективної системи крайової оборони в кожному регіоні, яка у випадку прямої військової загрози зможе швидко мобілізуватись і приступити до оборони краю;

– максимальна модернізація озброєнь та оборонно-промислового комплексу за кращими світовими стандартами;

– вільний продаж зброї населенню;

– повернення до програми шкіл та вищих навчальних закладів занять з початкової військової підготовки;

– заміна застарілих статутів, перейменування військових частин та з’єднань, котрі носять назви пов’язані з історією Червоної армії та комуністичного режиму;

– вивчення бойового досвіду УПА на рівні із сучасними досвідом передових країн світу та останніх військових конфліктів;

Враховуючи довготривалий характер військової та терористичної загрози Україні з боку Росії, необхідно:

– спорудити на кордоні з Росією глибоко ешелоновану лінію оборони, яка в разі масштабного вторгнення російських військ зможе затримати їх просування;

– перенести подалі від кордонів з Росією частину стратегічних підприємств оборонної галузі та передбачити розміщення нових у західній частині України;

– відновити систему військового управління на території західної частини України шляхом повернення управління оперативного командування до місця попередньої дислокації в місті Львові;

– брати активну участь у формуванні регіональних оборонних альянсів та військових з’єднань з найближчими сусідами, які також є потенційними об’єктами військової агресії Росії.

В умовах постійної військової загрози зі сходу для України та цілої Європи, тільки повномасштабна участь в загальноєвропейській структурі безпеки зможе дати надійні гарантії безпеки та територіальної цілісності української держави.

Основним напрямком державної політики України у сфері безпеки повинна стати інтеграція в НАТО, у найпотужніший військовий блок, що здатний адекватно відповідати на військову та терористичну загрозу з боку Росії.