Маніфест

Маніфест Української Галицької Партії

Галичани завжди вважали своєю місією розбудову України. Скеровуючи свої зусилля на досягнення цієї мрії, вони не зважають на власні потреби й інтереси, до дна вичерпуючи власний потенціал. Сьогодні, здавалося би, мрія здійснилася: Україна існує і здатна себе захищати.

Та виявилося, що українська за формою держава є зовсім не українською за суттю. Замість вимріяної національної держави українців постала наскрізь корумпована, авторитарна, несправедлива держава. Існуюча надмірна централізація влади в такій розрізненій країні як Україна стала причиною того, більшість населення і цілі регіони є відчужені від політики та процесу прийняття життєво важливих рішень.

Вплив Галичини на будівництво держави та українську політику мінімальний, галичани не мають реального впливу на стан справ не лише в Україні, але й у самій Галичині. Верхівка національно-демократичних партій розглядає Галичину не як полігон для обкатки реформаторських ідей та їх пропаганди перед цілою Україною, а єдино як плацдарм для штурму київських владних висот.

Тому для нас нині абсолютно необхідним є створення політичної сили, що зможе реалізузати нашу візію України як держави, української за суттю та європейської за цінностями. І почати з Галичини.

Галичини політично не існує. Ми, Галичани, не маємо ані своєї партії, ані еліти, дбаючої про наш реґіон і представляючої його інтерес. Діячі, які отримують від галицького виборця мандат у всеукраїнську політику, дуже швидко обмежують сферу своїх інтересів Києвом, де найвищі можливості і найбільші хабарі, але найменше відповідальності. Обслуговуючи чужі партійні та бізнесові проекти, вони розчиняються серед тих, хто під прикриттям патріотичних гасел намагається закріпитися у владі та збагатитися.

Галичина нині не має ні визначених власних інтересів, ні виразників цих інтересів. Наш край відсунуто на маргінес, він стає резервацією – економічною, політичною й насамперед духовною. А без потужної Галичини Україна перетвориться на занедбану територію, позбавлену європейської ідентичності. На шляху повернення до Європи за нами, Галичанами, столітній досвід безперервної розбудови громадянського суспільства – жертовної праці кількох поколінь для розвитку громадських, освітніх, кооперативних, спортивних та інших організацій. Досвід, якого бракує Україні. Досвід, який не повинен пропасти без сліду, не має припадати порохом у музейних вітринах і на архівних полицях. Досвід, який ми маємо вивчити, відродити й розвинути в нових умовах, поділитися ним із всіма Українцями.

Переконати Україну в ефективності галицького підходу можна і треба власним прикладом доброго життя, а не експортом правильних декларацій та гасел.

Ми об’єднались заради того, щоб припинити тотальну імітацію в суспільно-політичному житті України. Ми ж прагнемо правдивості — правди і справжності, права і справедливості, ми втомились від візантійського лукавства.

Ми повинні всі свої зусилля сконцентрувати на Галичині, для покращення і забезпечення нормального життя тут. Ми покликані довести Україні, що наслідком демократичності в діяльності та моральності в принципах є кращий рівень життя. І тоді Україна зміниться.

Ми не прагнемо зробити всіх Українців Галичанами. Для побудови єдиної української нації ми мусимо усвідомити важливу річ – ми є різними, і цю нашу різність ми покликані перетворити з джерела конфліктів на конкурентну перевагу. Шлях до цього пролягає через децентралізацію влади і створення справжньої – а значить справедливої – правової держави.

Ми не вимагаємо особливих пільг для Галичини. Але ми твердо вимагаємо пошани до наших цінностей і права самим творити свою долю.

Якщо у Галичині ми створимо достойний український проект з пріоритетом вічних, Божих цінностей, тоді й відбудеться Україна. Нехай вона спочатку відбудеться на обмеженій території, але після цього вона пошириться дуже швидко.

Тільки тоді Галичина зможе як локомотив втягнути цілу Україну до євроатлантичної спільноти, де панує повага до гідності кожного і верховенство права, де прозорість бізнесу несе економічну ефективність, а прозорість владних структур – відповідальність посадовців.

Наша сила в нас самих – світ належить до сильних!

1 листопада 2012 року

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!