Не топчіть могили!

Активісти Української Галицької Партії хочуть відновити занедбані історичні цвинтарі

За кілька тижнів до Великодня українці починають прибирати могили рідних. У будні та вихідні до цвинтарів масово з’їжджаються люди, щоб прибрати могили рідних, помалювати, побілити хрести, посадити квіти. Також у містах та селах прибирають парки, сквери та площі. Але ніхто не звертає уваги на поодинокі хрести, які ледь виглядають з-під заростей трави і бур’яну на окраїнах багатьох сіл. Що це? Це старі, занедбані цвинтарі, про які всі вже забули. Це наша історична пам’ять, по якій ми топчемося ногами, а часом і їздимо тракторами.

Могили поблизу Дев’ятників…

У різних куточках Галичини є закинуті кладовища. Вони вже не функціонують: там більше не ховають людей. З відкриттям нових цвинтарів, про старі поволі забувають.  Хоча там дуже часто поховані видатні земляки, герої, священики.

imgonline-com-ua-compressedcrElXKZ9KJ11Відновити історичну пам’ять вирішили активісти Української Галицької Партії. Особистим прикладом вони показують, як ми маємо вшановувати своїх предків. Минулими вихідними партійці прибрали закинуті поховання у Дев’ятниках Жидачівського району – селі, яке колись належало родині Шептицьких. На старому цвинтарі хоронили людей з початку ХІХ століття. Тепер про нього забули: у селі є нове кладовище, а старе уже й прибирати нікому.

Однак саме тут, на старому цвинтарі активісти виявили аж 7 братських могил воїнів УПА, з них лише одну доглядають нащадки загиблих повстанців. За різними даними, в усіх семи могилах поховано близько 20 воїнів. Селяни колись приносили їх та ховали саме тут, на старому цвинтарі, боячись, що на новому могили накаже сплюндрувати радянська влада. Й тут вони збереглися, хоча прикро, що й до сьогодні були не доглянуті та загублені у заростях.

Також на цвинтарі знайшли могилу отця Миколая Стисловського. Він був настоятелем місцевого храму на початку 20 століття. Священик активно боровся за права української мови в Австро-Угорській імперії: він вимагав, щоб квитки на поїзд були польськоюsadf та українською, а свідоцтва про хрещення виписував лише українською мовою.

Деякі з надмогильних пам’ятників, як виявилося, мають певну художню цінність. А на трьох скульптурах Діви Марії з Дитям, Ісус тримає себе рукою за підігнуту ніжку. В цьому вбачають певний почерк та іронічну витівку скульптура.

Про свій намір прибрати місцеве кладовище партійці завчасу повідомили у сільраді Дев’ятників. Тому до спільної роботи на кілька годин також долучилися місцеві мешканці: сільський голова, священик місцевої церкви, кілька школярів та жінок зі села.

Ініціатива – комплексна

Прибирання цвинтаря у Дев’ятниках – це не поодинока акція. Українська Галицька Партія ініціювала масштабну кампанію з відновлення історичної пам’яті в Галичині. Почали з впорядкування старовинimgonline-com-ua-compressedfTSECS5qXiZjних поховань. Уже кілька тижнів партійці у різних районах області організовують прибирання закинутих цвинтарів. Зокрема, активісти вже доглядають могили у селах Кореличі на Перемишлянщині та Підгайчиках Золочівського району. Попереду – інші села та інші райони. Також Українська Галицька Партія пропонує провести інвентаризацію усіх пам’ятних поховань, внести їх до єдиного реєстру та забезпечити належний догляд. Тут вважають, що у місцевих органах влади мають бути визначені структури, які відповідатимуть за ці об’єкти.

“У багатьох країнах Європи, до прикладу, у Великобританії, статус цвинтарів, особливо історичних, є фіксований, вони мають відповідний вигляд, їх доглядають. Це є предмет гордості кожної нації – дбати про своїх предків”, – каже Тарас Чолій, керівник Львівської обласної організації Української Галицької Партії. Саме він є співтворцем документальних історичних  фільмів «Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939-1941», «Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919 – 1939».

Відновлення історичної пам’яті – одинimgonline-com-ua-compressedsXiIdVJf9EOT із важливих напрямів діяльності Української Галицької Партії. Окрім цієї ініціативи, партійці активно працюють над збереженням архітектурної спадщини Галичини, а також розробляють низку ініціатив на захист природних ресурсів: лісів, озер та кар’єрів.  Усе це буде об’єднано у стратегію розвитку регіону, яку партійці розробляють спільно з експертами та місцевими активістами.

підписатись на розсилку новин
+
+

Повідомити про помилку