Ярослав Грицак: “Галичина – не як регіон. Галичина – як модель”

Майже сотня партійців Української Галицької Партії говорили про політику майбутнього, й про політику регіональну зокрема, з відомим українським істориком, професором Ярославом Грицаком, публіцистом, аналітиком та  шеф-редактором Інтернет-проекту “Західна аналітична група”, до якого належить сайт “Збруч”, Орестом Друлем та головою Політради УГП Богданом Панкевичем.  А також вчилися лідерства в одного з найфаховіших українських тренерів, виконавчого директора Центру Лідерства Українськоо Католицького Університету, бізнес-консультанта Андрія Рождественського.

Усе це – 16 грудня в межах завершального заняття першого етапу Школи Галицького Політика, яку заснувала політсила. Щоб уникнути величезних текстів, окремо ми публікуємо частину цілої розмови – нотатки з виступу перед молодими галичанами професора Ярослава Грицака.

imgonline-com-ua-Compressed-KE3ogzQjOyf

“Україна вже відбулася. Вона сталася як нація. Не ідеальна. Розділена регіонально суперечками, мовними питаннями. Але що дивно – при тих всіх поділах вона є дуже стабільною структурою. Це говорять соціологи. А для тих, хто їх не читає, найкращою ілюстрацією є крах “російської весни”. Українська нація показала, що вона є структурна, що вона може опиратися. …Умовно кажучи, вам здобувати Україну вже не треба. Хоч вам це завжди будуть казати. Але це, як у нас кажуть, “страхи на ляхи”. Це не є найбільша загроза. Україна вже сталася. Ваше покоління Україну має змінити, модернізувати. У мене простий показник для цього: щоб середньостатистична тривалість життя українця дорівнялася середньостатистичній тривалості життя європейця. Нема кращого показника рівня розвитку країни. Як це зробити? – Очевидно, змінюючи економіку.

“Щоби зробити правильною економіку, треба зробити правильною політику.
Економіка не є барон Мюнхаузен, який може сам себе витягнути за волосся”

Щоби зробити правильну економіку, треба зробити правильну політику. Економіка не є барон Мюнхаузен, який може сам себе витягнути за волосся. Економіка є взаємозалежна від політики. Тому має прийти партія, яка має політичну волю поміняти правила гри. І ці правила гри дуже прості. Це має бути перехід до відкритого доступу. 

Відкритий доступ має різні значення. Але найпростіше є те, що політика має перестати бути простим шляхом до швидкого збагачення. Політика й економіка мають бути розведені між собою. 

Держава має втратити монополію на економічні багатства. Іншими словами, щоб найефективнішим способом стати багатим перестав бути спосіб – іти на президента. За останні 10 років в Україні з’явилася “біла” економіка, ІТ-сектор, які пропонують іншу модель. На жаль, вона стає успішною локально, але не є успішна національно.

imgonline-com-ua-Compressed-JBBQ31WKYJThs

Революції створюють можливість приходу до влади нового політичного класу, який готовий впроваджувати зміни дуже швидко. Саме цього ми потребуємо. За півроку мають бути впроваджені головні реформи. Те, що робив у Польщі Бальцерович. Він це робив дуже швидко. Повільні реформи ведуть до стагнації. Вони означають дуже високу соціальну плату. Що довші реформи, то більша вірогідність приходу до влади оліграхів. Україна  зараз розплачується за повільні реформи.

Це була проблема першої революції, яка програла. І те саме, на жаль, сталося з другою революцією. Я вважаю, що революція програла тепер. Вона виграла у 2014 році, але не сталося переходу. Так само революція 1917 теж виграла, але вона програла потім. Так само і наша. Ваше завдання здійснити перехід, змінити Україну.

“Люди інтересів пристосовують систему до себе, щоб вона максимально вирішувала їхні проблеми. Люди цінностей намагаються зламати стару систему”

На жаль, Майдан не дав жодної парламентської партії. Всі партії, які є в парламенті, старі. Тому що не зберігається головного принципу – відкритості.

Новий український політик для мене має бути політиком цінностей, а не інтересів. Люди інтересів пристосовують систему до себе, щоб вона максимально вирішувала їхні проблеми. Люди цінностей намагаються зламати стару систему.

Чим Галичина є особлива? Тут є свої звичаї, свята, традиції… З точки зору Донецька, Дніпра, це є старість, а з точки зору Галичини – традиції.  І що найцікавіше – що ці цінності традицій у галичан поєднуються з цінностями самовираження. Таких поєднань, може, нема більше ніде. Це – традиційна культура, яка хоче змін. Парадокс сам по собі. Правда ж?

І Київ стає все більше і більше подібним до Галичини. І я вважаю, що це є найбільша перемога останніх років. Що Київ є тепер на цьому боці. Тепер питання, де буде Дніпро, Харків, Одеса.

“Цінності традицій у галичан поєднуються з цінностями самовираження.
Таких поєднань, може, нема більше ніде”

Галичина дає приклад того, що можна бути національним, але не націоналістичним. Це особливість Галичини: ці дві цінності можуть співпрацювати разом. Те, що нормально в голову не вкладається. Але виборцеві вкладається.

Цінності залежать від ситуації. Якщо вона погіршується або здається, що погіршується, коли є економічна криза або війна, якщо є відчуття, що йде до гіршого, населення змінює цінності на виживання. Наразі ми входимо у режим цінностей виживання, і це розплата за те, що не відбулося реформ. Дослідження показують, що найбільше свої ціннісні орієнтації змінюють 20% українців, які є найбідніші. Тому для мене питання бідності в Україні – це питання безпеки, насправді.

Але ви прекрасно розумієте, що зміни не робить більшість. Зміни робить мобілізована  меншість. Тобто йдеться не про цінності всього суспільства. Йдеться про ваші цінності. Про цінності тих людей, які прийдуть до влади і будуть змінювати Україну, змінювати правила гри. Головне, щоб у вас не мінялися цінності. І є великі шанси, що саме молодь не буде міняти цінності.

Є важлива теза, що цінності міняють залежно від віку. Умовно кажучи, молоді є “ліві”, а на старість стають “праві”. Але виявляється, що ні. Що ми всі залишаємося приблизно такими, якими були в підлітковому віці. Наш головний набір цінностей формується, коли нам між 15-20 років. Тому дуже важливо, що з нами сталося в тому віці, бо надалі, що б ми не робили, головний набір цінностей залишається тим, який сформувався тоді.

imgonline-com-ua-Compressed-uo2SGrZw4g

Подивіться тепер, яке це поєднання: галичани і молоді! Але це є. Це ваша партія. Ви маєте бути галицькою партією за цінностями, а не за назвою.

Я би радив формувати вашу програму на цінностях. А далі говорити, що найбільші цінності презентує Галичина і молоді галичани. Очевидно, і Київ. І ви – молоді галичани – хочете будувати цю міць з Києвом надалі. І продовжувати її на цілу Україну.

Ви є нова якість. Та нова якість, яка дає нові шанси для України. Питання тепер – як цю нову якість перетворити у реальний політичний проект.

“Яке би не було красиве суспільство, як би не було добре організоване,
але якщо кращі його представники не приходять до влади,
забудьте, що будуть зміни в цій країні”

imgonline-com-ua-Compressed-2r2p70XrZsALu

Політика – це мистецтво. Ми можемо розказувати бідь-які формули, але формули не діють, поки на когось не прийде осяяння, як це зробити.

Є одна небезпечна ілюзія, що суспільство може змінювати країну. Воно може бути красиве, але воно не має важелів змін. Всі важелі змін є в держави. Тому яке би не було красиве суспільство, як би не було добре організоване, але якщо кращі його представники не приходять до влади, забудьте, що будуть зміни в цій країні. Тому ваше завдання – не лише бути красивим громадянським суспільством. Це замало. Ваше завдання – приходити до влади, бо тільки там є важелі змін. І тільки там ви можете змінювати Україну, чого Вам щиро і бажаю”

підписатись на розсилку новин
+
+

Повідомити про помилку

+

Підпишися

і отримуй новини Української Галицької Партії на свою е-пошту