Які інструменти мають львів’яни, щоб впливати на владу?

“Я переконана, що громада повинна отримати якомога більше можливостей для контролю за використанням міських грошей. Треба, щоб львів’яни могли  впливати на рішення влади, подаючи і реалізовуючи власні ініціативи, а також – моніторити рішення, прийняті у владних кабінетах. Так громада зможе впливати на те, що відбувається у місті”, – каже голова комісії законності, депутатської діяльності та свободи слова Львівської міської ради, депутат від Української Галицької Партії Юлія Гвоздович. Саме вона стала ініціатором та розробником низки інструментів для громадської участі, які за рік впровадили у Львові і ще будуть створені тут найближчим часом.

imgonline-com-ua-Compressed-s6Va6YF7NuwFNtD“До минулого року у Львові не було жодного інструменту для участі громадськості у прийнятті рішень. У нас був дуже застарілий статут міста. Саме тому минулого року ми ініціювали розробку нового статуту і зараз над ним активно працюємо. Також я ініціювала у своїй комісії розробку і впровадження у Львові електронних петицій. Потім ми ввели громадські ради при профільних управліннях міської ради, і вони мають виконувати важливу консультаційну функцію. Також минулого року ми спільно з громадськими організаціями запустили бюджет участі”, – розповідає депутатка.

Для того, щоб львів’янам легше було зрозуміти, яким чином можна впливати на владу, як її контролювати і як ефективно донести до неї власні ініціативи і пропозиції, ми попросили Юлю детальніше описати кожен інструмент.

Е-петиція

У лютому 2016 року для львів’ян став доступним сервіс електронної петиції. Створення такого інструменту Юля Гвоздович  ініціювала відразу у грудні 2015 року, після місцевих виборів. Таким чином мешканці Львова отримали можливість описувати свої ідеї для міста і реєструвати електронні петиції, які, у разі набрання 500 голосів за 60 днів від дати створення, потрапляють на розгляд комісії законності, а відтак – і міської ради.

петиція

Саме там депутати своєю більшістю визначать, чи справді корисна та реальна до втілення ваша ідея. Щоб проголосувати або створити власну петицію, треба зареєструватися на сайті через систему Bank ID чи вказавши повне ім’я (ПІБ) та номер телефону.

Відколи діє інструмент е-петицій, львів’яни зареєстрували зареєстрували тут 681 свою ідею. 22 з них набрали понад 1000 голосів містян та отримали позитивну або негативну відповідь від міської влади.

Зміни до положення про громадські слухання

14 липня 2016 року Львівська міська рада проголосувала за впровадження нового порядку проведення громадських слухань. До відповідного положення за наполяганням Української Галицької Партії внесли кілька десятків важливих правок. Зокрема, йдеться про те, щоб:

  • обов’язково проводити громадські слухання перед голосуванням за бюджет розвитку на рік;
  • проводити громадські слухання не тільки на загальноміські теми, а й на теми, які стосуються районів та мікрорайонів Львова. Відповідно, вони мають відбуватися не в Ратуші, а саме у мікрорайонах;
  • проводити слухання у неробочий час або неробочі дні. Це потрібно для того, щоб не тільки непрацюючі люди, а й активні платники податків також могли взяти участь в обговоренні важливих для міста питань;
  • публікувати анонси про Громадські слухання не тільки на сайті міської ради або в газеті “Ратуша”, а також розміщувати оголошення про них на дошках оголошень будинків;
  • львів’яни та громадські організації також можуть ініціювати громадські слухання. Досі такий привілей належав тільки особам, які мають владні повноваження (депутатам, виконавчим органам ЛМР, міському голові). Щоб ініціювати загальноміські громадські слухання, потрібно зібрати 75 підписів мешканців міста.

На жаль, деякі норми цього положення у місті не виконують. Тому депутати Галицької партії будуть вимагати, щоб це таки змінилося.  

Громадські ради при профільних управліннях ЛМР

31 березня Львівська міська рада затвердила Типове положення про Громадську раду при управліннях міськради. У червні такі громадські ради почали створювати у Львові. Їхнє призначення: стати дієвим інструментом для просування ідей громади, для контролю виконавчої гілки влади, для якісної комунікації та навіть медіації між чиновниками та мешканцями Львова.

Громадські ради як дорадчий орган при управліннях ЛМР можуть створюватися з ініціативи керівника управління або представників 5 громадських організацій. Громадські ради працюють на добровільних засадах. Для того, щоб увійти до громадської ради, охочі львів’яни мають звернутися з листом до керівника управління, при якому вони хочуть створити таку раду чи увійти до тієї, яка якраз формується. Оголошення про формування громадських рад публікують на сайті Львівської міської ради.

“Якщо Ви – молода людина, то, цікавлячись життям міста, спілкуючись із досвідченими фахівцями галузі, організовуючи обговорення певних загальноміських програм, можете швидко стати фахівцем у певному напрямі, здобути авторитет. До пропозицій членів громадських рад дослухаються депутати під час профільних комісій”, – каже Юлія Гвоздович.

Наразі у місті створено громадські ради при трьох управліннях ЛМР. Детальніше про громадські ради і документи, потрібні для їх створення, можна прочитати на сайті УГП.

Бюджет участі

2016-го року Львів здобув перший досвід партисипативного бюджетування. З ініціативи депутатки від Української Галицької Партії Юлії Гвоздович та представників громадських організацій, під кінець червня 2016-го ЛМР прийняла відповідне положення.. Громадський бюджет або бюджет участі передбачає, що містяни можуть самі вирішити, як витратити частину грошей міста. Кожен львів’янин від 16 років може запропонувати містові свою ідею. Якщо вона переможе в конкурсі, проект реалізують коштом бюджету розвитку Львова.

бюджет участі

2016-го аж 214 мешканців Львова подали на конкурс 259 проектів, з яких – 97 великих та 162 малих. Переможцями ж стали 4 великих (на суму – 7 105 667 грн ) та 63 малих (на суму – 10 424 298 грн) проекти.

Після завершення конкурсу громадських проектів, львів’яни обговорили отриманий перший досвід та постановили: наступного року бюджет участі ще вдосконалять. Як співрозробник Положення про громадський бюджет, Юлія Гвоздович, зокрема, запропонувала наступного року синхронізувати проекти бюджету участі  з “Титульними списками”, аби не дублювати фінансування; розширити перелік методів для голосування за бюджет участі; об’єднати в окрему групу проекти, які стосуються ремонтів чи вдосконалення комунального майна, а також відкорегувати терміни проведення всіх етапів бюджету участі.

Положення про місцеву ініціативу

Місцева ініціатива – ще один новий інструмент, який має з’явитися у Львові незабаром з ініціативи Української Галицької Партії. Він дасть змогу кожному львів’янинові відчути себе депутатом місцевої ради. Адже саме місцева ініціатива дозволяє кожному дорослому активному мешканцеві міста подати на розгляд ради свою пропозицію чи навіть готовий проект ухвали чи положення, які передбачають вирішення якоїсь із міських проблем.

“Такий інструмент не є абсолютно новим для Львова. Право подавати на розгляд ЛМР місцеві ініціативи мешканців уже давно закріплене у ЗУ “Про місцеве самоврядування”. Однак у Львові за 26 років не було подано жодної місцевої ініціативи. Бо в попередньому варіанті Статуту Львова, аби подати місцеву ініціативу, потрібно зібрати 10 тис. підписів. Зрозуміло, що ніхто цього робити не буде, а відтак подати місцеву ініціативу досі було просто нереально. Я пропоную зменшити цю цифру до 500 підписів”, – каже Юлія Гвоздович.

Щоб подати Місцеву ініціативу, потрібно буде зібрати ініціативну групу з визначеної кількості людей (близько 5-и), офіційно зареєструвати свої наміри і впродовж 60 назбирати необхідну кількість підписів львів’ян у паперовому варіанті. Потім автор місцевої ініціативи буде запрошений як автор проекту ухвали на розгляд сесії ради – і, відтак, зможе відчути себе депутатом міської ради.

Наразі, також з ініціативи Галицької партії, у Львові напрацьовують новий Статут міста, який має бути основним документом, що визначає, яким чином львів’яни та влада міста Лева будуть надалі співпрацювати та взаємодіяти. Одним із ключових розділів Статуту буде чіткий перелік та визначення інструментів, які дадуть змогу мешканцям якісно співпрацювати з владою та контролювати її. Серед них – громадські слухання, електронні петиції, місцеві ініціативи тощо. Детальніше про кожен із цих та інші інструменти участі громади у контролі влади та прийнятті рішень можна прочитати у посібнику, який видали  за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Такі самі інструменти можуть почати впроваджувати і вже почали це робити у різних містах і містечках України. Голова комісії законності ЛМР Юлія Гвоздович також задіяна у цьому процесі: вона бере участь у консультаційних зустрічах та презентаціях у різних областях України.

підписатись на розсилку новин
+
+

Повідомити про помилку

+

Підпишися

і отримуй новини Української Галицької Партії на свою е-пошту