Як захистити право на українську? 10 практичних порад

Практичний досвід – це більше, ніж безособові поради “дядечка Гугла”. І саме про конкретні лайфхаки мовних активістів ми мали нагоду почути під час Всеукраїнського форуму “Геть від Москви!”, який організувала у Києві Українська Галицька Партія. Аби Ви не шукали рішень у різних місцях, ми зібрали найпрактичніші кейси, які точно працюють. І то – по всій Україні.

І. Почнімо зі щирої розмови 

Часто саме вона допомагає. Якщо Вас обслуговують недержавною мовою, спробуйте спокійно і просто аргументувати свою позицію, пояснивши у крамниці, кав’ярні чи іншому публічному місці, чому треба це робити українською мовою. “Коли вибираєш українську, ти вибираєш майбутнє. Державна мова – перш за все, а потім вже інші”, – каже очільник київського осередку Української Галицької Партії Андрій Смолій. Якщо у місті діє рішення чи ухвала про мову, тоді можна нагадати про законне підґрунтя такого прохання.

Дуже багато вирішується на рівні спілкування. Багато людей не знають, що надавати послуги російською -це порушення певних нормативних документів і порушення прав українців. Дехто не звертає уваги на це, а дехто не бачить недоліків відразу (наприклад, продавець чи власник навіть не звертають уваги на російськомовні цінники в магазинах). Не зайво буде, все ж, фіксувати порушення записом у Книгу скарг та пропозицій. Якщо підприємці адекватно Вас слухають і готові усувати порушення, агресувати не потрібно.

ІІ. Напишіть про порушення у Книзі скарг та пропозицій

Це важливий крок, якщо просто слова і щира розмова не допомагають. За правилами, прописаними у цій Книзі, відповідь Вам мають надати протягом 7 днів. Підрахуймо: 7 днів написання, ще 7 днів може зайняти надсилання поштою. Загалом – 15 днів. Якщо впродовж цього терміну відповідь не приходить, Ви можете звернутися до Держпродспоживслужби. У такому випадку, після перевірки підприємця можуть оштрафувати на суму, передбачену законодавством.

Коли робите запис у Книзі скарг, вказуйте свою повну поштову адресу. Якщо напишете тільки телефон чи електронну пошту, скоріш за все, відповідь “не дійде” або “загубиться” у просторах інтернету. Обов’язково потрібно все фіксувати. Сфотографуйте на телефон Книгу скарг, своє звернення у ній, цінники тощо.

ІІІ. З’ясуйте, хто є власником кав’ярні чи інтернет-магазину

Власне, наступним кроком є звернення у Держпродспоживслужбу. Але для цього потрібно визначити, хто, власне, є продавцем (власником), бо жодне звернення не розглянуть, якщо в ньому Ви не вказали правильну назву об’єкта господарювання. Як це з’ясувати? Якщо йдеться про інтернет-магазин, телефонуєте на номер телефону, який вказаний на сайті. Цікавитеся товаром, але “не розумієте”, хто є продавцем. Відкрито питаєте, яка назва. Є конкретний ТОВ або ФОП, або інший суб’єкт господарювання. Деякі відмовляються давати відповідь, деякі фальшують. Але Закон “Про електронну комерцію” та “Про захист прав споживачів” зобов’язує під час дистанційної торгівлі вказувати, хто є продавцем. Треба, до  того ж, відразу перепитувати ім’я, по батькові, щоб знайти правильну інформацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Допомагає, коли хтось із ваших друзів уже купував щось у цьому магазині і має збережений товарний чек. На чеку обов’язково зазначена інформація, хто є продавцем. Якщо це реальний (“офлайн”) магазин, кафе чи аптека, наприклад, тут простіше: заглядаємо у Книгу скарг та пропозицій або ж куток споживача. Робимо запит, що так і так: незрозумілі характеристики товарів, потрібна інформація українською мовою, оскільки кожен має право вільного вибору…

 

ІV. … і звертаємося у Держпродспоживслужбу

Якщо не вдається дізнатися, хто є суб’єктом господарювання, все одно варто звернутися у Держпродспоживслужбу. Там можуть сказати, що не здійснюють пошуків власника. Але ця структура може звернутися з таким проханням до відповідних установ, зокрема до Національної Поліції. 

Нещодавно в Україні зняли мораторій на перевірки Держпродспоживслужби. Тепер їй не потрібно отримувати дозволів інших структур і чекати їх місяцями. Рішення про перевірку має приймати  сама Держпродспоживслужба. І негайно діяти. Але… дуже часто Держпродспоживслужба відверто ігнорує активістів. Тому… рухаємося далі.

V. Залучаємо журналістів

Бізнес боїться розголосу та медіа, хвилюється за свою репутацію. Страх розголосу часто позитивно впливає на прийняття рішення щодо обслуговування українською мовою. Тому попередньо повідомте власників закладу, де Вам відмовили в обслуговуванні українською, що хочете розповісти про все журналістам.

VІ. Не забувайте про силу соцмереж

Ось де Вам знадобляться Ваші друзі в Фейсбуку і правильна мережева комунікація. Опишіть свою “пригоду”, тегнувши певний магазин чи заклад. Громадський тиск та погана репутація у Facebook – це проблема для кожної компанії, яка себе поважає.

VІІ. Телефонуємо на “гарячу лінію”

Дзвінок на “гарячу лінію” компанії, магазину чи закладу, приватне повідомлення на корпоративну сторінку в соціальній мережі, лист на електронну пошту – щось із цього може спрацювати. Це теж варіант соціального діалогу, але більш офіційного, часто зі залученням головного керівництва.

VІІІ.  Шукаємо зустрічі з директором/власником

Знайдіть спосіб сконтактуватися з керівництвом порушника. “На цьому етапі вирішується питання вирішуються дуже часто. Буває, що керівники переконують нас у своїй проукраїнській позиції. Просто так склалося, що на порушення вони не звертали уваги чи допустилися помилки”, – каже мовний активіст Святослав Літинський.

ІХ. Є ще штрафи…

Крім Держпродспоживслуби, є інші органи, які можуть вирішити проблему порушення мовних прав. Наприклад, Фіскальна служба чи Податкова інспекція ефективно діють при виявленні чеків російською мовою. Зазвичай, впродовж 2 тижнів за такі порушення стягують чималі штрафи. Треба врахувати, що ці перевірки Фіскальна служба здійснює лише за зверненням осіб, які виявили порушення. Також можна звернутися до Уповноваженого з прав людини у Верховній Раді України. Вона, відтак, завжди звертається до порушника листом, у якому просить усунути проблему. На сьогодні Уповноваженою з прав людини є особа, яка також твердо переконана, що послуги потрібно надавати саме українською мовою.

Х. Все вдалося? А перевірмо ще раз!

Перевірити, чи справді Ваші зауваження взяли до уваги, важливо. Це можна зробити як таємний клієнт (відвідувач). Часто дуже багато обіцяють, кажуть, що зроблять, але на ділі все залишається, як було. Якщо нічого так і не змінилося, варто перейти до радикальніших дій – звертатися до суду. Так, цей процес складніший за всі попередні. Але ініціатива “Геть від Москви!”, яка діє в межах Української Галицької Партії пропонує мовним активістам юридичні консультації, з якими здобути цей досвід стане для Вас набагато легше.

підписатись на розсилку новин
+
+

Повідомити про помилку

+

Підпишися

і отримуй новини Української Галицької Партії на свою е-пошту