Віктор Кімакович: “Час змінився. І до школи тепер нові вимоги”

Реформа освіти – одна з ключових у нашій державі. Вона провокує багато запитань та побоювань від вчителів і батьків, про неї “ходить” багато міфів та #зради. Під час Школи Галицького Політика, яка відбулася нещодавно в Івано-Франківську, ми мали цікаву розмову з людиною, яка безпосередньо втілює реформу, – з директором Департаменту освіти і науки Івано-Франківської ОДА Віктором Кімаковичем. Занотували для Вас найважливіші думки.

Від школи знань – до школи вмінь

Час змінився. Ми перейшли від браку інформації до її надлишку. Тому сьогодні треба вчити дітей не так шукати дані, як вибирати потрібне.

На перший план виходять не знання, а компетенції – різні вміння: працювати в команді, виступати, аналізувати… Сьогодні у навчанні ми маємо зосередитися не на теоретичних знаннях, бо все, що треба знати, можна легко знайти за допомогою звичайного мобільного телефону. Важливо: навчити дитину ці знання застосовувати.

Середньостатистична дитина втрачає інтерес до навчання у 7-му класі. Бо підходи застарілі. Потім, у студентському віці, просто працює “на заліковку”, бо не здобула в школі компетенції навчатися протягом життя. Це має бути змінено.

12-річна освіта всюди

Не треба боятися 12-річної освіти. Вона є, практично, в усьому світі. І таку систему давно планували запровадити в Україні. Але колишній міністр освіти русофіл Дмитро Табачник відверто гальмував цей процес. Він розцінював перехід на світовий зразок, як політичну загрозу відокремлення від освітнього простору Росії. Бо в РФ, одній з небагатьох держав, надалі функціонує 11-річка.

“Три роки старшої школи необхідні, щоб дати добрі профільні знання, найкраще підготувати дітей до вступу“, – каже Віктор Кімакович.

Профільність старшої школи

Гуманітарії будуть вчити більше літератури, мови, а в математичних класах буде більша увага до точних наук. Можливе також створення природничих класів, класів з творчим ухилом… Школа отримує багато повноважень і можливостей для прийняття самостійних рішень.

Дехто остерігається, що дитина може ще не визначитись у такому юному віці. Але Віктор Кімакович радить спостерігати за дитиною від найменшого шкільного віку, щоб зрозуміти, до чого у неї більші здібності. Водночас, завжди буде можливість перейти у інший клас, якщо дитина зрозуміє, що обрала не той профіль.

Тут постає одне із найболючіших питань для сільських громад: як сформувати профільне навчання у школі, де навчається 8 учнів?

Школи треба об’єднувати. Бо немає сенсу витрачати шалені бюджетні кошти на утримання закладу, де вчиться з десяток дітей. Краще ми обладнаємо сучасною технікою, забезпечимо якісним навчальним матеріалом одну школу і забезпечимо довіз школярів до неї з інших сіл, аніж будемо розпорошувати ці кошти на кожну маленьку сільську школу, яка не дає належної якості освіти.

“Змушений констатувати, що батьки, які обурюються цій реформі, швидше думають про свою зручність, аніж про якість освіти їхніх дітей”, – наголошує експерт.

Деінституалізація

Діти з особливими потребами будуть вчитись у звичайних школах. Вони матимуть індивідуальні програми, графіки, але будуть перебувати серед звичайних дітей. Цей процес соціалізації, потрібен як особливим дітям, так і їхнім звичайним одноліткам. Ми маємо вчити дітей бути добрими, співчувати, допомагати і цінувати власне здоров’я і життя. У класах з інклюзією будуть працювати асистенти вчителя, які допомагатимуть у навчанні та побуті дітям з обмеженими можливостями. Нагадаємо, таку ініціативу у Львові Українська Галицька Партія озвучила ще 2016 року, до прийняття нового освітнього закону.

… і ще кілька важливих змін

Підручники будуть ділити на два томи – для першого і другого семестру, щоб зменшити вагу шкільного ранця.

Педагогіка – творчий процес. Тому директори і вчителі мусять мати можливості для креативу. Це стосується і виховної, і навчальної програм,  вибору додаткових предметів.

Директорами шкіл зможуть ставати не тільки педагоги. Добрий менеджер перетворить школу на успішний проект. Призначення директора відбуватиметься на конкурсній основі. Кожен кандидат, відтак, має представити план розвитку школи.

Для впровадження змін в освітній галузі, насамперед треба підготувати педагогів. Лише в Івано-Франківській області потрібно “перевчити” майже 1000 вчителів.

Це є одне з найважчих завдань, які стоять перед реформою. “Не всі вчителі вірять у реформу, кажуть, що не будуть брати перших класів, йдуть на пенсію… Добре. Але є такі, які приходять на курси із скептицизмом, а в процесі навчання змінюють свою думку. Це дуже добре”, – вважає лектор.

Будуть створені такі умови, в яких учитель просто не зможе працювати за старими зразками. Будуть нові програми, нові підручники, нове обладнання класу.

Але рушійною силою змін має стати запит і очікування батьків.

Українська Галицька Партія багато працює над питаннями реформи освіти. У середовищі політсили активно діє освітня експертна група, яка напрацьовує конкретні рішення та пропозиції для якісних змін в школах. Насамперед, кажуть фахівці, батьки мають знати про нові можливості, які відкриваються перед їхніми дітьми. А якщо ці можливості не реалізовуються, то твердо вимагати їх від керівництва своїх шкіл та вчителів.

Наталія Федоляк

Фото: Курс, Centrum Kultury Polskiej i Dialogu Europejskiego w Iwano-Frankiwsku, 

Останні відео

Ми у Facebook

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!