Сміттєвий колапс: сортувати, не можна зволікати!

Маємо розуміти, що проблема зі сміттям у Львові не вирішиться за день чи за два. Поки ми не збудуємо сучасного сміттєпереробного комплексу, ця тема буде то затихати, то загострюватися знову, залежно від градусу політичних протистоянь. Прикро те, що заручниками ситуації стають львів’яни. Тому перше, що в силах самих мешканців Львова, і від чого їм так чи інакше нікуди не дітися, – це навчитися сортувати відходи вдома. Спершу бодай на органічні фракції та вторинну сировину.

Понад 10 місяців, що минули з часу трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі, показали, що реальне вирішення питання сміття у Львові, наших можновладців не цікавить. Відтак, ми, мешканці міста, змушені бути заручниками і фоном для політичних ігор, жити в постійному страху надзвичайної екологічної ситуації.

Наша сила в нас самих! Саме ми, львів’яни, можемо зробити реальні кроки для впливу на ситуацію що склалася: зменшити продукування та запровадити роздільне сортування сміття, починаючи з власних домівок, відмовитися від зайвого поліетиленового пакету чи пластикової тари, те що можна здати для повторної переробки, – відсортувати у відповідні контейенери.

І. У кого вчитися?

У різних медіа, в інтернеті є багато рішень і реальних прикладів. Лиш би хотілося шукати. Наприклад, екоблоги чи сайти екоорганізацій.

Так, в Україні є  блогери, які спеціалізуються на екологічній тематиці. Чільне місце на їхніх сайтах і в дописах займають теми сортування або повторного використання сміття.

IMG_0917-768x576

Наприклад, цікавим є блог Маріанни Бойко. Для нашого, львівського випадку добре було б переглянути, зокрема, висновки експерименту авторки, в якому її сім’я свідомо відмовилася протягом трьох місяців не викидати сміття в звичайний смітник, як робить значна більшість населення нашої країни.

Нещодавно у Львові також оголосили про напрацювання стратегії поводження з твердими побутовими відходами на 2017-2022 роки. Долучаються не лише громадські активісти, а й міжнародних експерти, фахівці з міст-партнерів. Таким чином Львів доєднався до світової ініціативи «Нуль відходів» (Zero Waste). Основну інформацію про процес і розробки і принципи ініціативи львів’яни можуть знайти на її сторінці у Фейсбуку.

ІІ. Як це робиться?

Насправді, рішення не у боротьбі зі сміттям, а в переході на нову економічну модель, у якій відходи перетворюються на вторинну сировину. Таку економіку називають циркулярною.

Тому не можна говорити про боротьбу з уже, власне, самим сміттям, але промовчати про культуру споживання. Крім інфраструктури з організації сортування сміття, маємо  знати і про «товари заміщення», і про принципи “Використовуй вдруге”, “Відновлюй” і “Переробляй”. Звідки? Звісно, у місті повинна тривати широка, довготермінова і якісна інформаційна кампанія. У співпраці з експертами, профільними громадськими організаціями, міжнародними партнерами та медіа, міська влада мала б забезпечити екологічну просвіту для всіх верств населення, бізнесу тощо. Так, як наприклад, це є вже не перший рік у Любліні (Республіка Польща).

Ось кілька простих порад, як економити ресурси і сортувати відходи. Так чи інакше, усі ці поради пов’язані з культурою споживання. Так чи інакше, усе починається з рішень, які ми приймаємо щодня, і то не тільки у той момент, коли вже потрібно щось викинути.

  1. Намагайтеся не просто сортувати, а зменшити об’єм сміття.
  2. Не купуйте зайвого.
  3. А те, що купуєте, вибирайте, за можливості, найкращої якості.
  4. Відмовляйтеся від упакування.
  5. Пийте воду зі своєї багаторазової пляшки.
  6. Сортуйте сміття.
  7. Не захоплюйтеся пластиковими речами.
  8. Завжди носіть зі собою торбу з тканини.
  9. Не купуйте їжу та напої у білому непрозорому пластику.
  10. Не ходіть голодними до магазину.
  11. Компостуйте органіку.
  12. Повірте в себе. Любіть себе. І сортуйте сміття 😉

ІІІ. А куди дівати?

Органічні відходи можна закопати у компостну яму. Заклади торгівлі та громадського харчування, у співпраці з спеціалізованими підприємствами, закликаємо активно шукати можливості для застосування органічних відходів у сільському господарстві.

Куди здати різні види вторинної сировини, можна довідатися зі спеціальної мапи. Обираєте населений пункт і категорію відходів – і мапа видасть вам кілька конкретних адрес, де їх можна здати. Звісно, перед тим, як їхати до цього пункту збору, варто з’ясувати реальний режим його роботи.

А якщо на мапі вашого міста нема? Спитайте у представників місцевої влади або  екологічних громадських організацій, які діють у вашому місті.

Від нас залежить багато. Більше, ніж ми можемо собі уявити. Якщо почнемо сортувати власні відходи, виокремлювати те, що підлягає повторній переробці, можемо суттєво зменшити кінцевий об’єм сміття.

Свідомі підприємці, патріоти нашого міста, які переробляють чи мають технологічну можливість це робити, також можуть долучитися до вирішення сміттєвої кризи: збільшити об’єми переробки, розширити мережу прийому вторсировини, вимагати у місцевої влади забезпечення роздільного збору сміття і влаштування відповідних контейнерів.

А замість таємного, безконтрольного і напевно корупційного, витрачання коштів з міського бюджету на вивезення невідомих об’ємів ТПВ у невідомих напрямках, львівська влада має спрямувати бодай частину цих коштів на програми підтримки, відшкодування чи гранти для тих підприємств регіону, які запропонують ефективні рішення для зменшення об’ємів сміття та його переробки, зокрема вторсировини.

Львів у всі часи був прикладом ефективної самоврядної громади, здатної давати адекватну відповідь на виклики та кризи. І з цією ми спільно дамо собі раду.

Використані відео: “Твоє місто”, Еко-Люблін.

підписатись на розсилку новин
+
+

Повідомити про помилку