Пріоритет – тисячі фермерів, а не 50 агрохолдингів

Чи варто дозволяти українцям продавати землю? Одні політики та експерти переконують, що так, конче треба і то якнайшвидше запровадити вільний ринок землі. Інші б’ються в груди, що це страшна загроза для українського села. Й одні, й другі наводять дуже емоційні аргументи, та поки дискусія точиться навколо банального “продавати-не продавати”, має бути хтось, хто спокійно і чітко пояснить людям, які переваги і загрози обох сценаріїв та як власники паїв можуть стати справжніми господарями на своїй землі. В Українській Галицькій Партії проаналізували загрози та переваги вільного ринку землі і кажуть: він має бути, але…

Продавати не можна забороняти

Дискусію щодо продовження або скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель в Україні загострила також вимога Міжнародного валютного фонду: запровадити вільний ринок землі в Україні вже з 1 січня 2018 року.

“Очевидно, політики, які почали активно “захищати” український народ від тих, хто хоче “вкрасти” землю, під прикриттям благої ідеї лобіюють інтереси олігархів та латифундистів, яких задовольняє нинішній стан справ. Такі заяви падають на благодатний ґрунт, адже протягом століть земля для українців була  годувальницею родин, способом заробити на життя, зрештою, чимось сакральним і святим. І сьогодні політики дуже активно використовують ці емоції, страхи й стереотипи українців, щоб маніпулювати ними. Маніпуляції добре видно, бо дискусія зводиться лише до двох протилежних тверджень:  “негайно продавати землю”, або “не дамо вкрасти землю”, – каже Голова Політради Української Галицької Партії Богдан Панкевич.  

167110413FO2517-740x493

Жодна з політичних сил, які активно висловлюють ту чи іншу позицію не говорять про кінцеву мету таких рішень. Схоже, що про завтрашній день ніхто не думає. Ті, що при владі, готові на будь-що, аби отримати черговий транш від МВФ, і, звично, розікрасти його через корупційні схеми. Ті, які нині в опозиції, блокують таке рішення, бо бояться, що землю продадуть без їхньої участі і вони не зможуть заробити на тому.

У світі залишилося лише 5 країн, в яких діє мораторій

Щоб розібратися в земельному питанні без емоцій та напрацювати якнайкраще стратегічне бачення, економічна група Української Галицької Партії, яка напрацьовує програму партії в економічній сферу, глибоко дослідила проблему, взявши за основу пріоритети та інтереси української нації.

“У світі залишилося лише 5 країн, в яких діє мораторій на продаж землі. Україна у цьому списку – поряд з Конго, Кубою, Венесуелою та Північною Кореєю”

“Дуже часто вирішення проблеми залежить від правильної постановки питання. Коли політики-популісти запитують продавати чи не продавати українську землю, то ми себе спитали: що повинно стати кінцевою метою відкриття ринку землі і як поетапно можна цього досягти? Адже сумнівів, що Україні потрібен вільний цивілізований ринок землі у нас нема. У світі залишилося лише 5 країн, в яких діє мораторій на продаж землі. Україна у цьому списку – поряд з Конго, Кубою, Венесуелою та Північною Кореєю. Погодьтесь, список дуже промовистий. Навіть для людей, не обізнаних у тонкощах світової економіки. На цьому фоні дуже смішно виглядають заклики Юлії Тимошенко, “свободівців”, лібералів з “Самопомочі”, які категорично проти ринку землі в Україні. Інші партії говорять про ринок землі, але мовчать про деталі та загрози, в яких, найчастіше, ховається вся суть питання”, – вважає Богдан Панкевич.

Агрохолдинги чи фермери?

Зараз в Україні монопольне становище займають агрохолдинги, які орендують землю за копійки, виснажують її, найчастіше – не дбають про розвиток сіл, бо їхні власники там навіть не бувають. Якщо вони взагалі живуть в Україні… З точки зору ефективності ведення господарства агрохолдинги є, звичайно прибутковіші, однак потрібно враховувати соціальний аспект, вважають партійці УГП. 1000 га в агрохолдингу забезпечує лише 8-10 робочих місць, а масштаби виробництва дають змогу власникам отримувати значно більший прибуток, ніж середні фермерські господарства. Водночас фермерське господарство сімейного типу на 200-300 га може створити щонайменше 6 робочих місць для родини фермера та підсобних робітників. Таким чином фермерські господарства гарантують у кілька разів більшу зайнятість населення, а отже, і добробут селян. Крім того, створення прошарку відповідальних господарів значно змінить і політичний ландшафт в Україні. Адже створення такого своєрідного середнього класу значно зменшить вплив популістів на українську політику, та й економічний ефект від рівномірного розподілу прибутків дасть додатковий імпульс розвитку Україні.

AAEAAQAAAAAAAAgRAAAAJDVhYmViNGNkLWFlYjEtNGJjMi1hMTNjLTc3ODIzYjAzZTcyZA

“Якщо в Україні зростатиме кількість малих та середніх фермерських господарств, то знизиться рівень монополізації ринку, з’явиться здорова конкуренція, значно зросте вартість оренди землі та, врешті, поступово збільшуватиметься її ринкова вартість. Звісно, з боку держави має бути чітка стратегія, до якої першочергово мусить увійти підтримка фермерства. Тобто створення сприятливих умов для формування в Україні тисяч сімейних фермерських господарств, у власності яких будуть 200-300 га землі. Саме це й забезпечить баланс між ефективністю виробництва, економічним розвитком сільських територій та вирішення тих соціальних проблем, які існують у селі сьогодні”, – каже Галина Васильченко, координатор економічної групи Галицької партії.

Просто скопіювати не вийде

Багато з нас може подумати: а чому б не скопіювати успішну земельну реформу якоїсь країни? Та, на жаль, чужий досвід не дає єдино правильного рецепту, який би можна було використати в Україні. В кожній державі земельна реформа та запровадження ринку землі ставили перед собою різні, часто протилежні цілі. Одні хотіли досягти максимально ефективного сільськогосподарського виробництва, інші ж бачили у ній можливість соціального захисту та підтримки сільського населення. У більшості європейських держав перемогла соціальна сторона, і дрібні сільські господарства отримують від держави значні дотації з бюджету, забезпечуючи робочі місця в селі та створюючи умови розвитку сільської місцевості.

“У більшості європейських держав перемогла соціальна сторона, і дрібні сільські господарства отримують від держави значні дотації з бюджету”

“На жаль, в Україні механізм дотацій сільського господарства став ще однією ланкою корупції, де відмиваються бюджетні кошти. Тому ідея створення в Україні  Державного банку землі, як пропонує прем’єр-міністр Володимир Гройсман та Аграрна партія України, викликає великі застереження. Адже таким чином державний контроль за обігом земель стане політичним інструментом, який дасть змогу розподіляти землі “так, як треба”. А це суперечить принципам вільного ринку землі. У всіх, навіть цивілізованих країнах, де створені подібні державні структури, вони ставали джерелом надуживань та корупції”, – зазначає Богдан Панкевич.

Тому Українська Галицька Партія виступає, насамперед, за те, щоб знайти дієвий баланс між соціальним аспектом проведення земельної реформи в Україні, економічним ефектом від неї та стратегічними інтересами української нації.

Ринок землі треба впроваджувати поетапно

Держава повинна створити усі необхідні умови (обмеження щодо кількості землі у власності, умови для кредитування, які сприятимуть становленню малих та середніх фермерських господарств, особливості оподаткування), щоб основою сільськогосподарського виробництва за деякий час стали фермерські господарства з площею 200-300 га землі в обробітку. З цією метою необхідно:

  • завершити процес обліку землі, забезпечити 100% власників земельних паїв відповідними документами на власність. Розмежувати землі сільських громад, об’єднаних територіальних громад, районів, областей, держави та вирішити питання хто є розпорядником землі відповідно до реформи децентралізації;
  • забезпечити право набувати землю сільськогосподарського призначення у власність площею до 250 гектарів тільки фізичним особам – громадянам України. З метою захисту інтересів теперішніх власників земельних паїв та унеможливлення спекуляцій на ринку землі, внести зміни в чинне законодавство, які забезпечать отримання первинним власником справедливої частини різниці в ціні при перепродажі земельної ділянки на протязі визначеної кількості років. Тобто після перепродажу землі з вищою ціною, первинний власник отримує частину доходу від такого відчуження;
  • першочергове право викупу землі в територіальних громад чи в селян, які хочуть продати свої паї, повинні мати фермери, які здійснюють діяльність на території цієї громади.
  • юридичні особи, пов’язані між собою можуть використовувати землю сільськогосподарського призначення тільки на правах оренди з обмеженням по площі в розмірі 10 000 гектарів. Найближчим часом держава повинна встановити механізм приведення у відповідність до цього обмеження кількість земель в обробітку великих агрогосподарств та забезпечити можливість дієвого контролю за використанням та збереженням якості землі.

підписатись на розсилку новин
+
+

Повідомити про помилку

+

Підпишися

і отримуй новини Української Галицької Партії на свою е-пошту