Олексій Роговик: “Є формула антикорупції для держави”

Олексій Роговик, координатор Антикорупційного Форуму Львівщини, – був  особливим спікером на одному з етапів проекту Школи Галицького Політика, яку Українська Галицька Партія заснувала понад півроку тому. Навчальні модулі школи, яка покликана плекати місцевих лідерів, виховувати місцеву політичну еліту та підвищувати обізнаність громадських активістів, відбуваються у Львові, Києві, Івано-Франківську та Тернополі. Участь у ній можуть узяти всі охочі, адже навчання безкоштовне. За анонсами нових навчань Ви можете стежити на сторінці партії у соцмережі Фейсбук, а сьогодні пропонуємо першу частину цікавої лекції Олексія Роговика про те, як подолати корупцію.

За останні 7-8 років тема боротьби з корупцією в Україні стала ледь не головною. Про неї говорять усі, постійно і щодня. Та проблема полягає у тому, що в безкінечному потоці інформації не всі розуміють, яку роль відіграє корупція і що з нею потрібно робити. А також чому нам, все-таки, цю корупцію ніяк не вдається подолати.

У громадській коаліції Антикорупційного Форуму Львівщини ми займаємося антикорупційною діяльністю вже майже 2 роки. Тому можемо дати як висновки щодо поточної ситуації, так і деякі рецепти та інструменти для подолання проявів корупції.

Коли ми говоримо про корупцію в Україні і у Львівській області, то перед нами постає два питання. Перше: де є корупція? Друге: що з нею робити? Відповідь на перше питання проста і зрозуміла: корупція майже скрізь. Україна, згідно з індексом сприйняття корупції, займає 130-е місце серед 180-и країн.

У 2017 році темпи впровадження антикорупційної реформи впали у два рази, а в 2018-2019 роках очікується, що реформа замре. У Західній Україні ситуація не краща. Львів, відповідно до останнього соціологічного дослідження групи «Рейтинг», на 4-у місці за рівнем корупції в Україні. Випередили нас, до речі, Ужгород, Тернопіль та Хмельницький.

Друге питання. Що робити з корупцією, щоб її подолати?

Коли ми організували Антикорупційний Форум у 2016 році, то вийшли на нього з Антикорупційної декларацією. У ній була, так би мовити, наша спільна філософія з цього приводу. Зокрема, там описана гарна формула для країни – з кількох складових.

Подолання корупції = обмеження владної монополії шляхом дерегуляції та децентралізації. Це означає: що більше повноважень у руках чиновників і що більша централізація влади, то вищі корупційні ризики. З цього випливає важливе завдання: держава має зосереджувати все менше повноважень, у неї має бути все менше підприємств та активів. Суттєво менше має стати і самих чиновників. Це дозволить підвищити заробітні плати тим, хто має залишитися у владному апараті. Тому такими важливими є реформи децентралізації, впровадження е-врядування, державної служби, приватизації державних підприємств. (А якщо не приватизації, то ліквідації). Хтось каже, потрібно ліквідувати Укроборонпром, хтось каже, треба ліквідувати комунальні підприємств. І не факт, що помиляється.

Подолання корупції неможливе без побудови держави-сервісу замість держави-примусу.

Подолання корупції = обмеження свободи дій чиновників та сувора регламентація їх діяльності. Проблема полягає не тільки в тому, що є багато бюрократії. Вона також у тому, що чиновник має можливості маніпулювати цією бюрократією для отримання неправомірних вигод. Якщо у процесі отримання якогось дозволу і документу встановлюється термін, наприклад, до 30 днів, то це означає, що чиновник має можливість тягнути з видачею для провокації хабаря. Така поведінка називається рентоорієнтованою поведінкою еліт.

Подолання корупції = стимулювання моральної поведінки.

Корупція як явище – це не тільки наслідок неефективної держави, а ще й проблема моральна, ціннісна. Саме тому так важливо примножувати антикорупційну культуру у суспільстві, перш за все, за допомогою освіти. А ще  – відповідальності. Ніщо так не виховує культуру, як штрафи і відповідальність за невиконання правил. Без невідворотності покарання повноцінна антикорупційна реформа не відбудеться. Але і тут є «але».

В Китаї за корупцію страчують, у Саудівській Аравії відрубують руки, але корупція там не зменшилась. Чому? Бо, знову ж таки, природа держави не змінилась.

В Україні є ще одна проблема. Згідно з дослідженням WorldValuesSurvey, в Україні критично погана ситуація з відчуттям безпеки. У часі війни вона ще більше погіршується. Якщо нема відчуття безпеки, то потреба виживання стає ключовою. Виживання за будь-яку ціну. І тут корупція знаходить своє підґрунтя.

Отже, що нам потрібно для того, щоб подолати корупцію на рівні держави? Іншу природу держави, низку структурних реформ, підвищення рівня життя та безпеки.

Для змін потрібна політична воля. Раз до цього часу її не було, то це означає, що потрібні інші політики.

Щоб були інші політики потрібна інша виборча система, деолігархізація ЗМІ. Корупційні політики не будуть очищати самі себе, а тому без чіткого суспільного запиту на відповідні зміни, нічого не зміниться. НАБУ чи Антикорупційний суд не зможуть подолати корупцію в країні. Їх замало для зміни природи держави, бо справи корупціонерів просто потонуть у корупційних судах. Для зміни природи держави, громадяни мають захотіти іншої держави, мають захотіти стати іншими. Що все це означає? Що запобігання корупції важливіше за боротьбу з нею.

підписатись на розсилку новин
+
+

Повідомити про помилку

+

Підпишися

і отримуй новини Української Галицької Партії на свою е-пошту