Олег Шиба: “Наш шпиталь – на колесах “швидких”

Голову районної організації Української Галицької Партії у Радехові, приватного підприємця та батька трьох дітей Олега Шибу вся Україна знає з теленовин на центральних каналах. Адже саме він є співзасновником Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова. Про свою волонтерську та партійну діяльність п. Олег розповів нам особисто.

шиба2

Відразу після Майдану, на початку російсько-української війни Олег Шиба вирушив на схід України. Як волонтер він довозив на передову продукти харчування, засоби гігієни, одяг та інші товари для військовослужбовців.

“2014-го я пішов у військкомат, щоб зголоситися добровольцем. Але мене не взяли, бо маю трьох дітей. Тоді я став волонтером, бо наші хлопці з Радехівщини також були в зоні проведення АТО. Я побачив, які там проблеми, що бракує медикаментів, техніки. А я ж маю підприємство, яке займається ремонтом техніки. Ми купували “швидкі”, обладнання… Наша фірма від початку війни купила 7 машин “швидкої допомоги”, – розповідає п. Олег.

Також він вирішив списатися з друзями у фейсбуку, знав багато лікарів. Так виникла ідея Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. М. Пирогова. Його Олег Шиба заснував разом із колегою-волонтером Геннадієм Друзенком. Відразу при Шпиталі з’явився й однойменний Благодійний Фонд. До сьогодні п. Олег є головою наглядової ради Першого мобільного шпиталю.

“Ми бачили, що бракує фахових медиків. Телефонували лікарям або через інтернет, фейсбук пропонували їм почергувати на сході. Звісно, хірург чи нейрохірург не може покинути роботи надовго. Тому в нас є щомісячні ротації. Наш шпиталь – на колесах “швидких”. Усі наші машини працюють на сході. У кожній із них – медсестра, лікар та водій. Водіїв я відправляю з Радехова, виплачую їм зарплату”, – каже волонтер.

шиба3

Мобільний шпиталь ім. Пирогова має підписаний меморандум про співпрацю з Міністерством охорони здоров’я та Міністерством збройних сил України. Тож у зоні бойових дій він перебуває цілком легально. “Швидкі” працюють по всій лінії фронту: від Станиці Луганської – до Маріуполя. Тобто в Авдіївці, Волновасі, Новому Айдарі, Щасті, Троїцькому… Якоїсь окремої бази нема. Медики живуть разом з військовими.

Є у Першого мобільного шпиталю й другий напрям роботи. На його “швидких” працюють лікарі швидкої допомоги, а хірурги та нейрохірурги, фахівці вищого профілю періодично чергують по лікарнях, розташованих ближче до фронту. Коли швидка вивозить пораненого з передової, вони зідзвонюються або через рацію передають інформацію й везуть людину відразу у ту лікарню, де чергують фахівці.

“На сході бракує спеціалістів, бо війна – і багато лікарів виїхали звідти. Наші лікарі перебувають там як волонтери, на безоплатній основі”, – пояснює п. Олег.

Вже ставши активним волонтером, п. Олег таки служив у зоні бойових весь 2015 рік. Рятував людські життя у складі мобільних медичних бригад, які несли службу в районах населених пунктів Троїцьке, Золоте, Попасна, Артемівськ, Часів Яр та інші, надавав медичну допомогу травмованим та пораненим військовослужбовцям і звичайним людям, які проживають у зоні військового конфлікту, вивозив поранених із поля бою до лікарень або місць, де їх могли забрати військово-медичні легікоптери.

Точних цифр, звісно, нема, але за весь час своєї служби у зоні АТО Олег Шиба у різний час доби самостійно організував та забезпечив медичну евакуацію близько 120-ом пораненим та травмованим військовим ЗСУ. А дороги, по яких доводилося вести “швидку” часто були дуже небезпечні, а часом навіть перебували в зоні ураження противника.

За таку самовіддану працю і відвагу п. Олега нагородили на  нагрудними знаками “За сприяння Збройним Силам України” МО України, “За оборону рідної держави”, “За службу державі”, “За розвиток регіону”, “Знак Пошани”, “Гідність та Честь”, “За Мужність та Милосердя”, “Гідність та Воля”, а також  грамотою від керівника сектору “С” генерал-майора А. М. Грищенка та подякою від командира вч В4533 полковника Д. С. Красільнікова.

До Української Галицької Партії Олег Шиба  долучився, “бо це молода партія, яка справді намагається щось змінювати у краї”. Він каже: “Мені сподобався колектив, люди, діяльність. У моїй команді в Радехові також волонтери, молодь, підприємці. Ми всі разом. І я маю надію, що вже цього року ми здобудемо перемогу в цій війні і будемо далі розвивати свій край. Я маю надію на молодь, бо бачу, що тільки молоді люди мають енергію і відвагу до змін”.

підписатись на розсилку новин
+
+

Повідомити про помилку

+

Підпишися

і отримуй новини Української Галицької Партії на свою е-пошту