Медреформа від А до Я. Яких змін чекати українцям?

У жовтні минулого року Верховна Рада України ухвалила закон щодо реформування медицини, який Президент підписав 28 грудня. Щодо нього у суспільства досі безліч запитань, оскільки зрозуміло далеко не все. Як зміниться робота медиків? Які медпослуги будуть безкоштовні, а які платні? Хто це все контролюватиме? З’ясувати тонкощі реформи допомогли науковці, фахівці, експерти та медики-практики: Наталія Малярська, Ігор Заставний, Володимир Мельник та Мирослав Брегман – на відкритій дискусії у Новояворівську. Захід відбувся 25 березня з ініціативи Яворівського осередку Української Галицької Партії.

Нова модель фінансування

Якщо раніше сума доходів для конкретного медичного закладу залежала від його фізичних розмірів, кількості працівників та ліжко-місць, то тепер держава виділятиме кошти на кожного пацієнта (всередньому це 370 гривень на рік), який підпише з лікарнею декларацію. Тобто якщо до лікаря запишеться менше пацієнтів, відповідно, його зарплата буде меншою. Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) планує, що кожен лікар “вестиме” приблизно 2000 пацієнтів.

“Фактично, це змушуватиме лікарів підвищувати свою кваліфікацію та конкурувати, що є позитивним у боротьбі за здоров’я пацієнтів”, – пояснює Наталія Малярська, кандидат медичних наук, доцент кафедри нейрології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Нагадаємо, закон регулює діяльність лише первинної ланки медицини. А це – робота сімейного лікаря, терапевта, педіатра та тих лікарів, які працюють у поліклініці, амбулаторії чи мають приватну клініку. Зміна моделі фінансування для спеціалізованої та високоспеціалізованої меддопомоги запрацює з 2020 року.

Як оформити договір з лікарем?

Незалежно від місця реєстрації та проживання, пацієнт обирає лікаря і підписує з ним декларацію про обслуговування. Серед необхідних документів – паспорт та ідентифікаційний номер (свідоцтво про народження дитини – для співпраці з педіатром). Підписати потрібно два примірники (для себе і медичного закладу). На підставі угоди, лікар отримує від держави (Національної служби здоров’я України – НСЗУ) фіксовану суму грошей для лікування конкретного пацієнта.

Медпрацівник не може відмовити у підписанні декларації до моменту, поки в нього кількість угод менша від визначеної норми (2000 людей).

Декларація чинна, поки пацієнт не змінить лікаря. Це дозволено робити будь-коли й поки що необмежену кількість раз. Така процедура можлива завдяки електронній системі.

“У випадку, якщо лікар захворів, перебуває у відпустці чи відрядженні – протягом цього періоду Вас обслуговуватиме інший фахівець. Якщо Ви перебуваєте в іншому місті, то можна звернутись до найближчого чергового центру первинної допомоги”, – пояснює Мирослав Брегман, лікар-експерт.

Як обрати лікаря в селі, коли вибрати нема з кого? “Громади можуть залучати перспективних сімейних лікарів, створюючи для них гарні умови життя і праці: жило з водопостачанням, опалення, обладнане місце роботи, відшкодування витрат на пальне для службового транспорту й, звісно, хорошу заробітну платню, – запевняє Наталія Малярська і додає: – Якщо ж мешканці відчуватимуть, що лікар, який користується благами, не виправдовує їхніх очікувань, вони можуть вимагати його заміни”.

Що буде, якщо немає підписаного договору?

У медичній допомозі не відмовлять. “Оскільки люди, незалежно від того підписали вони декларації чи ні, залишаються прикріплені до конкретних дільничих лікарів. Тому  завдяки територіальному принципу мають повне право скористатися послугами медичного персоналу. Однак такі пацієнти належать до червоного списку. Це означає, що на їх лікування з держбюджету виділяється 260 гривень, а не 370, як на тих, які підписали декларацію”, – розповідає Володимир Мельник, завідувач терапевтичним відділенням Новояворівської ЦРЛ №1.

Однак стара система триватиме недовго, й тому незабаром, аби отримати фінансування на покриття своїх потреб, пацієнтові слід таки підписати угоду. У разі, коли людина свідомо відмовляєтьсяце робити, їй доведеться з власної кишені сплачувати послуги сімейного лікаря/ терапевта/ педіатра.

Що пацієнт отримує безкоштовно?

До цього списку входять послуги, які складають 80%  звернень до лікаря: порятунок чи невідкладна допомога, первинна чи паліативна медична допомога. Під первинною медициною зазвичай мають на увазі: профілактику, діагностику, лікування, реабілітацію, спостереження протягом вагітності. Паліативна допомога – спрямована на догляд і зниження болю при важких і смертельних захворюваннях. Для ветеранів АТО додатково покривається лікування бойових поранень.

Послуги, які входять до гарантованого пакету:

– огляд лікарем, ведення документацій, скерування за потреби

– ‎загальний аналіз крові

– ‎загальний аналіз сечі

– ‎загальний холестерин

– ‎глюкоза крові

– ‎швидкі тести на ВІЛ, гепатити, тропоніни, вагітність

Чи потрібно буде платити за все інше? Ігор Заставний, сімейний лікар, стверджує, що ні. “Щодо платних послуг, то держава не витрачатиме кошти платників податків на естетичну хірургію. За косметичні операції доведеться платити самостійно”, – додає медик.

Що буде з ліками?

Пацієнти зможуть безкоштовно чи з незначною доплатою отримати ліки від серцево-судинних захворювань, діабету ІІ типу та бронхіальної астми. Це базовиний перелік, рекомендований Всесвітньою організацією охорони здоров’я у липні 2017 року. Спочатку бюджетні установи закуповуватимуть ліки саме з цього списку. Інші препарати купуватимуть за гроші, які залишаться.

Як і ким контролюватиметься виконання вимог реформи?

МОЗ впроваджує електронну систему охорони здоров’я. На першому етапі у ній збиратимуться статистичні дані про лікування пацієнтів та надані їм послуги. Щоб було легко відслідковувати історію хвороби та вираховувати необхідні витрати коштів з держбюджету на лікування.

Система повинна запрацювати з 1 квітня 2018 року.

У цій системі буде медична довідка кожного українського пацієнта, рецепти для лікування, тож за потреби будь-який лікар зможе зрозуміти, що трапилося з людиною. Система також буде містити й дані про лікарів (освіта, досвід) та їх діяльність. На основі цих параметрів згодом з’являться рейтинги лікарів та медичних практик, на які зможуть орієнтуватись пацієнти у своєму виборі.

Чи виконують лікарі свої обов’язки, перевірятимуть територіальні органи Національної служби здоров’я (НСЗ).

Допомогати у цьому можуть і самі пацієнти, телефонуючи центральному управлінню НСЗ зі скаргами на конкретних медичних працівників.

Окрім цього, у червні 2018 року розпочне роботу Національна служба здоров’я України (НСЗУ), національний страховик, що укладатиме договори із закладами охорони здоров’я та закуповуватиме у них послуги з медобслуговування населенння.

Усі гроші для оплати послуг зберігатимуться на казначейських рахунках. Хоч і НСЗУ безпосередньо не володітиме фінансами, вона контролюватиме дотримання умов договору між пацієнтами та медпрацівниками.

Фінансування за новою системою медзаклади первинної допомоги у статусі некомерційних комунальних підприємств зможуть отримати лише після того, як усі медзаклади міста, району чи об’єднаних територіальних громад завершать процес автономізації та підпишуть договір з НСЗУ.

Стежити за діяльністю НСЗУ будуть у Раді громадського контролю (15 людей, що мають високий авторитет в суспільстві).

Хронологія реформи: ключові дати

січень 2018 – автономізація закладів первинної медичної допомоги

квітень 2018 року – початок кампанії з вибору сімейного лікаря

червень 2018 року – запуск Національної служби здоров’я України

липень 2018 року – початок фінансування закладів ПМД за новою моделлю

2019 рік — початок реформи на рівні спеціалізованої допомоги (лікарі-спеціалісти)

2020 рік — початок реформи на рівні високоспеціалізованої допомоги (стаціонарне лікування в лікарнях)

Галина Кучманич

підписатись на розсилку новин
+
+

Повідомити про помилку

+

Підпишися

і отримуй новини Української Галицької Партії на свою е-пошту