Комунальне майно: як Львів розтягують на шматки

Про це ще кілька місяців тому  заявила Українська Галицька Партія у Львові. І заявила не просто так. Схоже, партійці знають, про що говорять. Адже всі ці випадки, коли будинки свідомо доводять до стану руїн, аби «свої» купили або приватизували дешевше, щоб на цьому місці виросли нові страхітливі високоповерхівки, – не зовсім випадковість. Принаймні, багато чому з цього всього можна запобігти…

Навіть не кілька місяців, а третій рік поспіль активісти і депутати Галицької партії намагаються переконати міських чиновників оприлюднити
всю інформацію щодо комунального майна

Насамперед, прозорістю всієї інформації про комунальне майно. Так кожен відповідальний львів’янин зможе відстежити і проконтролювати стан будь-якого комунального об’єкта. Навіть не кілька місяців, а третій рік поспіль активісти і депутати УГП намагаються переконати міських чиновників оприлюднити всю інформацію щодо комунального майна, самі досліджують проблему та на реальних прикладах показують, якою неоднозначною є ситуація у місті. І завдяки послідовним та частим зверненням депутатів Галицької партії, а зокрема голови її фракції у Львівській міській раді – Тараса Чолія, міська влада Львова нарешті потроху викриває афери з комунальним майном. Бо вже далі мовчати не вийде.

Але давайте про все по порядку: простежимо весь ланцюжок дій та відповідних кроків львівських чиновників.

Старі львівські будинки за копійки?

Спершу депутат Тарас Чолій просив управління комунального майна опублікувати у відкритому доступі всю інформацію про комунальне майно Львова. Проте йому відповіли, що для цього нема технічних можливостей, а на депутатські запити відповідали, дозуючи дані. Тоді партійці взялися самі ретельно відстежувати дії міської ради щодо комунального майна. Наприклад,  за інформацією управління «Секретаріат ради», на 14.08.2015 р. було заплановано аукціон, з метою продати приміщення за адресами вул. Д. Донцова, 2, вул. Староєврейська, 26, вул. Городоцька, 301, вул. Личаківська, 7 та вул. І. Левинського, 3. Що тут нас насторожило? Чомусь різниця в оцінці вартості цих приміщень була дуже великою: найвища ціна – 49 985 тис. грн./м, а найнижча – 4 745 грн. Дивною також видається початкова ціна приміщення з площею 217,5 кв. м. на вул. Личаківській, 7 – 8288 грн. за м. кв. Це тоді, коли середня ціна за 1 м. кв. у Львові тоді була 19 340 грн.

Зруйнувати військкомати

У липні минулого року депутати Галицької партії поцікавилися долею приміщень комунальної власності, в яких були розміщені районні військові комісаріати. І виявилося, що більш ніж 130-річна будівля колишнього військового комісаріату міста за адресою вул. Личаківська, 37 була не лише приватизована ТзОВ «Клуб достойних львів’ян» (одними із співзасновників якого є колишній депутат львівської міської ради Артем Хмиз та діючий депутат Петро Адамик) із порушенням чинного законодавства, а й приватизована за не зовсім ринковою ціною. Тоді це приміщення з підвалом та двома поверхами площею 1371,4 кв.м. місто продало за 2 млн. 575 тис. грн. Відповідно до валютного курсу НБУ станом на 2010 рік, це – всього лиш 234 у.о. за кв.м. Звісно, ринкова ціна на нерухомість поруч із центром у Львові на той момент була у кілька разів вищою.

16216282_1119177058191567_233480755_n

Сьогодні у цьому приміщенні, де з 1851 року перебував один із перших на території України притулок для сліпих дітей, а потім – VI міська гімназія, не відбувається жодних ремонтних робіт. Лише купи сміття і бруду. Виглядає так, що 130-літній будинок руйнують цільово: щоб на його місці звести чергову висотку? Так, як це вже робиться на вул. Чайковського, 31.

Яка прозорість?! Нема технічних можливостей

Ні для кого не таємниця, що значну частину приміщень комунальної власності міська рада Львова здає в оренду на пільгових умовах формально зареєстрованим, але фактично недіючим юридичним особам. Як громада міста може контролювати та вчасно реагувати на факти здавання комунальних приміщень в суборенду сумнівним юридичним чи фізичним особам? 15 вересня 2016 року голова фракції Української Галицької Партії у Львівській міській раді Тарас Чолій публічно висловив вимогу: розмістити на сайті Управління комунальної власності повну інформацію про всі без винятку приміщення комунальної власності, із зазначенням інформації про орендарів, суборендарів, умов оренди, суми місячної плати щодо кожного договору оренди чи суборенди. Проте чиновники відповіли депутатові, що цього зробити не зможуть, бо законодавство… не зобов’язує, конфіденційні дані орендарів треба захищати, та й технічних можливостей управлінню бракує.

Навіщо управлінцям брехати?

Як використовує комунальне майно сама міська влада та його орендарі? Про це Тарас Чолій спитав у депутатському запиті 11 жовтня 2016 року. Відповідь отримав, але разом із помічниками вирішив перевірити. Відтак, активісти просто пройшлися за адресами, вказаними у листі-відповіді управління комунальної власності. І виявилося, що приміщення на пр. Свободи, 49 (витяг з БТІ №34641415 від 26.06.2012р. на право приватної власності), вул. Вірменській, 4 (викуплено цілий будинок), вул. Дорошенка, 28 (наказ департаменту житлового господарства та інфраструктури №109 від 2007 р. про передачу у приватну власність) вже не є у комунальній власності. Хоча, за офіційною інформацією управління комунальної власності ЛМР, вони досі є міськими і перебувають у віданні ЛКП «Айсберг». Те саме стосується і приміщень за адресою вул. Фредра, 6, які давно викуплені колишніми депутатами від БЮТ Андрієм Шкілем та Олегом Породком, однак їх досі, начебто, орендує  ЛКП «Княже місто». Цікаво, що ЛКП «Княже місто» ще у серпні офіційним листом інформувало управління комунальної власності про те, що вказані приміщення не перебувають в його оренді, однак чиновники чи то загубили листа, чи то проігнорували інформацію, чи то просто вирішили повідомити депутатові неправду.

Активісти просто пройшлися за адресами, вказаними у листі-відповіді управління комунальної власності

Дивно виглядає і ситуація щодо приміщень, які числяться за ЛКП «Каменяр-Центр». Справа в тому, що рішенням виконавчого комітету від 23.11.2012р. №803 житлові будинки, які були на балансі цього підприємства та всю його дебіторську заборгованість передано ЛКП «Айсберг» та ЛКП «Цитадель-центр». Однак самого ЛКП «Каменяр-Центр» нема у переліку комунальних підприємств Галицького району на сайті міської ради. За непідтвердженою інформацією, будучи неліквідованим і не володіючи жодним майном, це ЛКП подає до податкової служби нульову звітність. Не важко здогадатися, що й самі приміщення ЛКП «Каменяр-Центр» (а це 12 адрес), на які були договори оренди з управлінням комунальної власності, знайшли нового орендаря, а, можливо, і власника.

14963189_1391806470860148_1103921197459085178_n

Виявивши всі ці факти, Тарас Чолій скерував офіційний запит, в якому попросив ще раз опублікувати та надати йому всю інформацію про приміщення комунальної власності міста, а також притягнути до відповідальності службових осіб управління, відповідальних за надання недостовірної інформації депутатові. (Наразі такі дії чиновників розглядає спеціальна комісія, створена у грудні минулого року.)

Лише за цим разом управління комунального майна нарешті припинило дію договорів на оренду приміщень за адресами просп. Свободи, 49, вул. Вірменська, 4, вул. Дорошенка, 28 та вул. Фредра, 6, які вже давно не належать громаді міста і про які, власне, йшлося вище.

Водночас, враховуючи наші неодноразові запити з вимогами забезпечити публічність та відкритість інформації про комунальне майно, а також  виявлені факти недостовірності даних управління, ця тема стала окремим пунктом розпорядження міського голови Львова «Про затвердження Положення про збір та публікацію даних на Порталі відкритих даних Львова» від 14 листопада 2016 року. Серед іншого, цей документ зобов’язує управління комунальної власності ЛМР публічно оприлюднити інформацію щодо об’єктів комунальної власності, враховуючи ті, які передані в оренду чи на інше право користування, на Порталі відкритих даних Львова. Цей Портал стартував буквально на днях, і, як бачимо, наразі інформації щодо комунального майна міста там нема. Ми обов’язково простежимо за тим, щоб вона там з’явилася у розумних термінах.

Тарас Чолій: “Наша позиція, з якою ми не раз зверталися до міської ради, у тому, що вся інформація про громадське, комунальне майно міста має бути відкрита”

14375188_1192857230774114_747065680_o-683x1024“Мусимо розуміти, що комунальне майно – це майно громади. Як воно обліковане та задіяне (здається в оренду, продається на відкритих аукціонах), так у бюджет міста будуть надходити кошти. Адже комунальне майно є важливою складовою наповнення міського бюджету, звідки фінансують соціальні потреби міста: дороги, садочки, освіту і медицину. На сьогодні це майно громади чиновники Львова адмініструють неякісно. Ми бачимо великі скандали, коли цілі будинки виявляються в той чи інший спосіб вкраденими у міста. Велика частина приміщень міста стоять порожніми і руйнуються. Тобто, вони не приносять жодної копійки місту, але місто повинне дбати, щоб такі будинки не були зруйновані остаточно. Наша позиція, з якою ми не раз зверталися до міської ради, у тому, що вся інформація про громадське, комунальне майно міста має бути відкрита. Кожен мешканець Львова повинен мати змогу переглянути, хто і за яку ціну орендує комунальне майно, а в разі проведення відкритих аукціонів з продажу, – хто і за яку ціну надбав це майно. Чи ця ціна конкурентна, ринкова, чи це спеціальна ціна для “любих друзів”. Продавати варто лише те, у що місту не вигідно інвестувати власні гроші. Бо якщо майно приносить стабільний дохід від оренди, то його нема сенсу продавати. Хіба що приміщення у такому стані, що в оренду його здати вже неможливо.

Якщо всі львів’яни зможуть перевірити ситуацію з комунальним майном міста, якщо все буде відкрито, то це, я думаю, буде вигідно усім: і мешканцям, і бізнесу. Бо ж ми всі хочемо жити у розвиненому сучасному місті, з якісними послугами, але на все це маємо самі заробляти”, – пояснює голова фракції Української Галицької партії у Львівській міській раді Тарас Чолій.

підписатись на розсилку новин
+
+

Повідомити про помилку

+

Підпишися

і отримуй новини Української Галицької Партії на свою е-пошту