Голова фракції УГП звернувся до міського голови Львова щодо польсько-українських взаємин

Українська Галицька Партія виступає за внормування польсько-українських взаємин та підтримує звернення львівської інтелігенції щодо перейменування однієї з львівських вулиць на честь польського діяча “Солідарності” Яцека Куроня, який народився у Львові і є його почесним громадянином.

У жовтні минулого року Львівська організація УГП попросила міську владу Львова тимчасово обмежити доступ до польських військових поховань на Личаківському цвинтарі, так званому Цвинтарі Орлят, щоб убезпечити їх від можливої у такій напруженій ситуації наруги з боку радикалів.
Також сьогодні голова фракції Української Галицької Партії Тарас Чолій під час сесії Львівської міської ради звернувся до міського голови Львова Андрія Садового з заявою щодо польсько-українських взаємин. Подаємо її текст нижче:

“Впродовж кільканадцяти днів ми знову спостерігаємо чергове загостренння польсько-українських стосунків, які з польського боку ґрунтуються на вже усталених стереотипах на кшталт “Волинської різні”, “звірства” ОУН та УПА, “східних кресів” з особливим акцентом на Львові як “польському місті”. Одним з яскравих індикаторів цієї ситуації є поведінка польського міністра закордонних справ Вітольда Ващиковського, який, грубо нехтуючи дипломатичним протоколом, виголосив кілька резонансних заяв.

Так, 5 листопада 2017 року під час поїздки до Львова Вітольд Ващиковський демонстративно відмовився заходити до музею  “Тюрма на Лонцького”, через те, що йому не сподобалася табличка на вході, на якій поруч із радянською та нацистською згадується польська окупація у 1918 році. Вже після цього візиту пан Ващиковський дав кілька інтерв’ю, у яких заявив, що Україна “використовує” Варшаву і “не хоче діалогу”.  а каменем спотикання є не лише історичні питання, але й “до певної міри” освіта та повернення польській громаді в Україні костелів та парафіяльних будинків.

На тлі таких недружніх заяв, Ви пане Міський голово, разом з народним депутатом Іриною Подоляк,  мали у  Генконсульстві Польщі закулісну зустріч із паном Ващиковським, суть якої громаді Льовова, попри Ваші пояснення у Фейсбуці, залишається незрозумілою й викликає чимало питань. Чи не внаслідок цієї розмови, пан Ващиковський в інтерв’ю “Польському радіо” висловив прикметну думку, що на “локальному рівні”, тобто в переговорах з місцевими посадовцями, “справи йдуть своїм ходом, і вони вирішуються”, непорозуміння розпочинаються “десь на центральному рівні”. Ми не вимагаємо від Вас особистих пояснень, ми вимагаємо від Вас, як Міського голови Львова, дати чіткі відповіді на наступні питання і вжити усіх необхідних заходів:

  1. На яких підставах на території ЛКП “Музей “Личаківський цвинтар”, а саме на так званому “цвинтарі орлят” всупереч затвердженій проектній документації та вимогам ухвал Львівської міської ради монумент “5 невідомим, що загинули на Парсенківці” оздоблений мечем-щербецем? Нагадуємо, Вам, що меч-щербець є виразним імперським символом по відношенні до історії українського народу й, вочевидь, скерований на розпалення міжнаціональної ненависті, та ворожнечі.
  2. На яких підставах на “цвинтар орлят”, без погодження з Державною міжвідомчою комісією в справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни й політичних репресій та депутатів Львівської міської ради у невідомий спосіб переміщено двох кам’яних левів, які мали первісний напис “Завжди вірні тобі, Польщо”? І як Ви поясните офіційне повідомлення з цього приводу Міністерства культури та національної спадщини Польщі від 17.12.2015 р.: “внаслідок багаторічних старань польській стороні вдалося здобути підтримку від влади Львова і завдяки співпраці з українською стороною левів удалося повернути на їхнє історичне місце”?
  3. Вимагаємо вчинити усіх необхідних заходів щодо самовільного порушення чинного законодавства та погоджених проектів будівельних робіт території польських поховань 1918–1919 рр. на території ЛКП “Музей “Личаківський цвинтар” у м. Львові.

Врешті, пане Міський голово, проявіть свою державницьку позицію, особливо з огляду на те, що наступного року ми будемо святкувати сторіччя з дня Листопадового чину, створення Західно-Української народної республіки та Української Галицької армії. Бо виглядає на те, що тодішні супротивники українського здвигу набагато виразніше та краще присутні в сучасному образі Львова, ніж герої українських визвольних змагань. І діями, а не словами, дайте відповідь на питання “Чиє місто Львів?”.

Останні відео

Ми у Facebook

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!