Галина Лешкович: “Кожен вчитель є агентом змін”

Майже два десятки зустрічей із педагогами, управлінцями місцевих відділів освіти, школярами і їхніми батьками на тему фінської освіти провели експерти освітньої робочої групи Української Галицької Партії. Тренінги, майстер-класи і презентації періодично відбуваються у п’ятьох областях – Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Рівненській та Хмельницькій.

Галина Лешкович – експертка освітньої групи політсили, восени 2017 року сама побувала у Фінляндії, де спеціально вивчала всю структуру освітньої системи – від дошкільної освіти до освіти впродовж життя. По поверненні освітня група Галицької Партії, власне, й розпочала публічні зустрічі на тему освітніх практик у Фінляндії. Про цю ініціативу ми й поспілкувалися з Галиною Лешкович.

“Для нас пріоритетно відвідувати райцентри і спілкуватися з освітянами саме там. Тому ми побували в Більшівцях, Бережанах, Червонограді, Золочеві, Хоросткові, Гощі… У великих містах багато різних тематичних подій для вчителів, там є креативні викладачі, які собі легше дають раду з пошукам найрізноманітнішої інформації, є  різні приватні школи, які зацікавлені у випробуванні новітніх практик, є середовища, які йдуть у ногу з реформами. А підтягати треба райони, селища. Тому вже майже півроку ми їздимо по районних центрах і селищах.

“Якщо ми їдемо в райцентр чи селище, збираємо середовище освітян
усього району, часом із сусідніх районів приїжджають люди”

Долучаються і методисти місцевих відділів освіти. Це дуже дієві та ефективні зустрічі. Серед освітян – вчителі, керівний склад садочків, методисти, вихователі. Останнім часом ми робимо акцент на шкільній освіті, тому частіше кличемо саме вчителів та методистів, директорів шкіл. Але після більшості заходів нас просять приїздити знову. Наприклад, після круглого столу на тему фінської освіти та Нової української школи в Червонограді, маємо ще запит приїхати й поспілкуватися про дошкільну освіту.

Освітяни хочуть розвиватися, їм цікаві наші заходи. Вони готові слухати, спілкуватися, пробувати щось нове. Так, часом початок спілкування трошки з недовірою, але потім вони запитують, дискутують, запитують щось конкретне, залежно від того, чим самі займаються. Наприклад, вчителі фізкультури цікавляться, як їхні уроки відбуваються у Фінляндії, чи разом там займаються дівчата і хлопці, скільки уроків на тиждень. Такі конкретні питання показують, що людині справді цікаво. І це добре. Для нас ключовим є показати, що ми в українських реаліях можемо так само креативно проводити уроки, застосовувати різні методики, пояснювати матеріал за допомогою різних ігор. Тобто брати такі ключові елементи, принципи, на яких формується фінська освіта і впроваджувати в нас, в Україні. Це не потребує багато коштів, це можна легко втілити.

“Ми в українських реаліях можемо так само креативно проводити уроки, застосовувати різні методики,
пояснювати матеріал за допомогою різних ігор”

Ми залишаємося на зв’язку зі всіма учасниками наших освітніх заходів. Директори шкіл нам часто телефонують, кажуть, що вони хочуть приїхати до Львова, поспілкуватися з директорами тих шкіл, методики яких їх зацікавили. До прикладу, з нами їдуть львівські вчительки Вікторія Проць чи Олександра Лантух, яких ми запрошуємо, щоби поділилися своїм досвідом ведення уроків з елементами фінської освіти. Відповідно, вчителям і директорам із різних регіонів хочеться продовжувати знайомство, переймати досвід. Після зустрічей нас питають, які ще напрацювання маємо, їх цікавить, як зараз відбуваються освітні процеси на різних рівнях, як просувається процес децентралізації.

Ми маємо велику надію всі разом створити стале середовище креативних освітян в Україні. Починаємо з Галичини, звідти, де ми є. Все залежить від того, як ми зможемо комунікувати та розповсюджувати різні новаторські креативні ідеї.  Головне, щоб освітяни могли між собою спілкуватися, якісно комунікувати, ділитися ідеями, змінюватися разом, розвиватися.

“Наразі ми всіх запрошуємо долучатися до нашої спільноти
“Освітній простір” в Фейсбуку”

Як долучаються вчителі? Вчителька Вікторія Проць, яка їздила з нами у Бережани, викладає англійську в ліцеї №5 м. Львова. Вона за власний кошт  брала участь у тій самій програмі в Фінляндії, дуже вмотивована у своїй роботі. Отримала сертифікат і вже запроваджує певні елементи фінської освіти в себе на уроках. Наприкінці жовтня вона прийшла до нашого громадського офісу, на зустрічі тоді було дуже багато батьків та освітян. Сама ділилася враженнями як вчителька, як безпосередня учасниця освітнього процесу. Нам цікаві такі вчителі-практики.

Наразі в громадах лише стартує процес реформування освіти, відповідно до реалій децентралізації, яка вже триває у багатьох регіонах. Освітяни спраглі інформації про чіткі кроки, вони очікують точних завдань, які би перед ними ставили, в них є ще оцей момент невизначеності. Деякі школи мають закривати. Але будуть чи ні? Наразі ніхто нічого до кінця не знає. Відтак бракує певності в тому, що завтра вони далі працюють і далі навчають дітей.

Проблема районів у тому, що вони найчастіше чекають вказівок зверху, від уряду. Вони не пробують творити реформу своїми руками. На превеликий жаль, так є в більшості. Хоча є окремі випадки, які можна ставити за приклад, показувати, що кожен сам може шукати ресурси, розвивати свою школу, налагоджвуати співпрацю з українськими та закордонними колегами. До прикладу, директор інтернату в Бережанах, в якому ми були 23 лютого. Це просто диво. Він директор цього закладу 6 років. За цей час інтернат важко назвати інтернатом. Ми схильні стереотипно думати,  що в таких закладах погано, діти нещасливі і так далі. А тут – господар, який все взяв у свої руки. Він контактує з Києвом, з міської владою, налагоджує контакти зі закордоном, шукає грантові програми, залучає кошти, працює з підприємствами, установами. Для класів трудового навчання швейні машинки тут запрезентувала швейна фабрика. Підприємство перейшло на нове устаткування, а їм подарували старше. На шкільному стадіоні тут є ряд крісел, який запрезентував стадіон з Києва. Він постійно шукає шляхи, аби залучити не тільки кошти, а й будь-які ресурси.

Всі ми, вся країна має собі ставити за мету, щоб кожен вчитель хотів щось змінювати, вдосконалюватися, впроваджувати зміни,
переходити на новий рівень”

Навіщо партії розповідати людям про фінську освіту? Українська Галицька Партія має освіту як один із ключових пріоритетів. Ми віримо, що освіта може бути ключовим напрямом, який вестиме реформи, змінюватиме нашу країну. З кого, як не з дітей, починати змінювати Україну?

Ми долучаємося до освітніх змін саме через спілкування зі середовищами освітян, говорячи про конкретні речі. Тому що вони безпосередньо є агентами змін, кожен вчитель є агентом змін. І всі ми, вся країна має собі ставити за мету, щоб кожен вчитель хотів щось змінювати, вдосконалюватися, впроваджувати зміни, переходити на новий рівень. Ми не можемо проводити цю реформу так, щоб звільнити одних вчителів і набрати інших. У нас нема такого ресурсу. Але ми можемо розвивати освітян, показувати кращий український та закордонний досвіди.

Спілкуючись у конкретних школах, ми бачимо проблеми, які стосуються різних рівнів. Коли ми почали займатися темою децентралізації, спеціально збирали вчителів із райцентрів, щоб знати, як вони відчувають і розуміють сьогодні реформу, що варто знати нам наперед, що їм потрібно, де їх не чують. Не спілкуючись на всіх рівнях, не запитуючи кожного, що потрібно, складно розуміти, що цій країні треба загалом”.

Андрій Филик

підписатись на розсилку новин
+
+

Повідомити про помилку

+

Підпишися

і отримуй новини Української Галицької Партії на свою е-пошту