Наталія Сербин: “Українцям потрібна декомунізація свідомості”

17342822_1065925320179646_5082234927900862128_nНаталія Сербин, голова Івано-Франківської міської організації Української Галицької Партії, голова ГО “Залізний Тризуб”:

Щороку 9 травня в Україні  воскресають комуністи і беруться до святкування “дня перемоги”. Зважаючи на те, що  їх уже не чекають на центральних майданах українських міст, то в Івано-Франківську, вони цього року зібралися на цвинтарі. А на підмогу взяли священиків московського патріархату. Для свідомих франківців це був легкий шок, а для молодого покоління, яке формується вже навіть не на європейських цінностях, а на глобальних інформаційних технологіях, такий парад не що інше, як перфоманс.

Звідки воскресають комуністи?

Чверть століття Україна має статус незалежної держави, але, як показали останні події, справжня фундаментальна побудова держави почалася тільки від Революції Гідності. Війна на Сході ідентифікувала всі проблеми, які відкладалися роками. Сьогодні воєнні дії є кривавим мотором, який змушує українську владу навіть ціною життя власних громадян  рухатися вперед і час від часу думати не тільки про власні інтереси, але і про державницькі справи.

Неабияку роль у реформуванні України також відіграє Європейський Союз, який у стосунках з Україною обрав тактику “батога і пряника”. Кожна допомога з боку Європи – це виторгувана реформа з українською владою. Прикро, але іншого діалогу  український деморалізований і деградований  політикум не знає.

Серед цілої низки реформ, які запущені в усіх судинах державницького організму в тому числі, відбувається процес декомунізації: зносять пам’ятники, дошки антиукраїнським комуністичним діячам, тоталітарну символіку.   Дуже  потрібний крок, який давно треба було зробити. Та навіть зараз  цей процес руйнування  “поганого минулому”  провокує конфлікти і дискусії, бо це частина пам’яті людей, історія, яку дехто воліє традиційно вшановувати, аніж позбутися, як поганої звички.

Якщо з пам’ятниками все зрозуміло, то що робити зі свідомістю людей?

Уявімо, що в нас народилася дитина, і ми їй не співаємо колискових, не читаємо казок, не вчимо мови, не розказуємо про  рід – діда, бабцю. Ось так  собі росте.  Чи можемо ми спрогнозувати якою вона буде?  Звичайно, що ні.

Така ж ситуація і з українцями. Після розпаду Радянського Союзу ціле покоління людей потрапили в іншу державу, не розуміючи яку. В цій державі не було інформаційної політики, яка б шліфувала та формувала свідомість людей і закладала державницькі цінності. До сьогодні світогляд людей, формується, здебільшого, з телебачення. У 90-х – це були аргентинські фільми, а зараз – це пропагандистські канали різних олігархів. Цей телевізійний  смітник переповнений всілякими шоу, російськими програмами, дешевим, неякісним інформаційним продуктом, який провокує людську свідомість перейматися речами і подіями, котрі нічого спільного не мають з реальним життям та з державою, в якій ми живемо. Навіть щоденні новини доносять позицію окремого політика чи то олігарха, замість того, щоб об’єктивно висвітлювати новини дня. Тому про достатню поінформованість, а відтак – здатність до аналітичного мислення, переважної маси українців, в такому випадку, важко взагалі вести мову.

 

св

Про достатню поінформованість, а відтак – здатність до аналітичного мислення, переважної маси українців, в такому випадку, важко взагалі вести мову

Недооцінюємо ми і пропаганду, яка ведеться в соціальних мережах, особливо в “Однокласниках” і “Контактах”, які давно в Україні потрібно було заборонити, бо це “брудна зброя”, яку може використати Росія будь-коли. Адже дописи (статуси) в соцмережах інколи мають більший резонанс, аніж новина на місцевому каналі.

Тому якщо українська влада вірить, що одним указом Президента чи кількома рішеннями місцевої ради можна переломити, декомунізувати свідомість людей, то, це дуже хибне уявлення: свідомість потрібно щоденно плекати, викристалізовувати,  опікуватися як власною дитиною.

Для переорієнтації і зміни світогляду потрібна стратегічна і тактовна інформаційна  політика держави, де пріоритетом повинна бути культура, література, мова, ЗМІ, а все це роками держава фінансує за залишковим принципу. Тому як дбаємо, так і маємо.

10985549_950130504997756_364415494020030684_n_01
Для переорієнтації та зміни світогляду потрібна стратегічна і тактовна інформаційна  політика держави

Та, щоб не було зовсім сумно, варто таки згадати про ті важливі та в якісь мірі “стихійні” хвилі оновлення свідомості, котрі відбувалися під час двох Революцій: Помаранчевої та Революції Гідності. Неабиякий слід щоденно відкладає як в душах українців, так і в головах неоголошена війна,  яка завжди змушує людей задуматися.  Особливо це торкнулося населення східної  та центральної України, де запах ворожого пороху багатьох таки спонукає визначитися зі своїми переконаннями та цінностями. Та варто розуміти, що революційні події мають як позитивні, так і негативні наслідки, бо загострене відчуття справедливості, миттєві очікування  на зміни, в більшості випадків, не оправдовуються, і левова частка людей залишаються розчарованими та незадоволеними результатом.  Єдиний позитивний  фактор цих події – це те, що люди в будь-якому випадку починають роздумувати, а відтак – їх свідомість має шанс прокинутися, переродитися.  

Також не варто відкидати і ще одного шансу на оновлення, який нещодавно Україна отримали після 7 років очікувань. Це – безвізовий  режим з Європейським Союзом. Українці багато чули про Європу, чимало громадян, особливо західної України, були вже за кордоном. Та зараз це – можливість, якою, як то кажуть, гріх не скористатися. Вільне пересуватися країнами ЄС дасть змогу українцям зрозуміти, що таке європейські цінності,  за які багато з нас стояли на Майдані. Європейська модель життя має виступити альтернативною і  замінити совкову. Та опріч цього, держава мусить дбати про своїх громадян та звільнити їх свідомість від старого минулого, замість цього давши віру у майбутнє

Фото: kurs.if.ua, Діалог інфо.

Останні відео

Ми у Facebook

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!