До Львова повертається якісна дискусія про архітектуру

Що таке сучасна архітектура, чи є вона у Львові та якою має бути в історичному середовищі? – Розмову на таку тему організувала 20 грудня Українська Галицька Партія. Однак коло осіб, які зібралися за круглим столом цього вечора, а це – архітектори, депутати Львівської міської ради, журналісти і просто небайдужі львів’яни, спонукало до ширшої  розмови.Print

Окреслимо її напрям кількома цитатами учасників щодо архітектури та, загалом, потреби у таких розмовах.

 

329781_101662389956570_623705194_oМихайло Ягольник, архітектор:
“Все починається з Генплану. Він є первинний узгоджений документ, яким зобов’язані керуватися мешканці, інвестори та архітектори. Це кодекс основних правил. Але яким є сьогодні Генплан Львова? Чого йому бракує? Я переконаний, що Генплану повинна передувати стратегія розвитку міста. А хтось чув про неї у Львові? Не чув. Хтось обговорював? Ні. Постійне корегування Генплану міста – це наслідок відсутності стратегії.  А вона потрібна як інструмент пошуку партнерства у суспільстві. А те, що ми зараз маємо,  це – хаос. Це – лебідь, рак і щука. І все це наклалося ще й на епоху “комерційного тоталітаризму”. “Комерційний тоталітаризм” виписує у цій системі координат свої правила. Маємо поставити цьому заслін.”

12540878_10203770161772797_3291512577451190219_nБогдан Гой, архітектор:
“Дискусія щодо сучасної архітектури у Львові, насправді, з’явилася в кінці 19 століття. І вона була гостра. Більшість тих об’єктів, які ми сьогодні хвалимо, викликали не просто дискусію, а й скандали. Найбільш яскравий приклад – будинок книги позаду пам’ятника Міцкевичу. Це називали найпотворнішою будівлею, побудованою на межі 19-20 століть. (…) Але ця  дискусія дещо впливала хіба на громадські будівлі, але не на комерційні об’єкти. Проте вона виховувала споживача, і тому та архітектура була достатньо якісна. Зараз виховання споживача нема. А я переконаний, що ми маємо виховувати сьогодні не тільки споживача, а насамперед замовника, політика, чиновника, всіх, хто впливає  на містобудівний процес.”

554686_292964840793301_1517849029_nАндрій Бєляєв, архітектор:
“Хочу продовжити думку про виховання споживача, політика, замовника. Кажуть, треба було спитати людей, як має виглядати театр на Подолі в Києві. Очевидно, що в ситуації, коли жодного  проекту театру за ціле покоління не було зреалізовано, жоден архітектор не має певності, що в такій ситуації, з такими обмеження, які йому винесли, можна зробити щось краще. Якщо йдеться про партисипацію, то варто пам’ятати, що не весь перелік запитань, які можна поставити щодо новобудови, варто ставити широкій громадськості. Є такі речі, які мають прозвучати тільки для фахового середовища. У нашому випадку, запитанням до громадськості має передувати ще й якась просвітницька діяльність, яка дасть їй змогу приймати добре аргументовані і продумані рішення. Бо, попри те, що за Австро-Угорської імперії люди знали менше і не мали інтернету, але середній рівень дискусії про архітектуру тоді був на голову вищим, ніж сьогодні. Як на мене, то нинішня українська архітектура відображає той рівень культури суспільства, який маємо сьогодні. Все взаємозалежно. Чуда не стається”

 img_6920Іван Щурко, архітектор, координатор архітектурної робочої групи Української Галицької партії:
“Наша зустріч, (а я думаю, подібних буде кілька), має на меті, перш за все, повернути саму дискусію. Не віртуальну, не тролінгову, а справжню дискусію. Навчитися чути один одного. Якщо нам вдасться такі дискусії налагодити – професійні, довколапрофесійні, з представниками бізнесу, влади, чиновниками, тоді лише нам вдасться вплинути на якість і на результат того, як місто розвивається, що у місті будується. Хотілося б, щоб усі процеси базувалися на чіткій і зрозумілій концепції з досяжним візуальним результатом. Поки що ми реагуємо на подразники. Це прикро, але така ситуація”

Нагадаємо, у середовищі Галицької партії діє робоча група у галузі архітектури, яка аналізує ситуацію щодо забудови у місті, збереження історичного середовища тощо.

Останні відео

Ми у Facebook

Дякуємо, ваше повідомлення відправленно!

Форма замовлення!