21.01.2018
99 років тому, 22 січня 1919 року відбулося об’єднання УНР і Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). 99 років тому віками роз’єднані частини одного народу свідомо і дієво заявили про свою національну єдність, спільність і бажання жити в одній країні. Дата знаменна. Трохи недооцінена, місцями драматична, але, поза всяким сумнівом, знакова, ба навіть магічна.
Недооцінена, бо вкрай короткочасна Соборність була предтечею сучасної Української Держави. І хоча минуло понад сто років, зазіхання сусідів практично не змінилися.
Драматична, бо проіснувала як Соборність вкрай недовго. І не тільки через зовнішні чинники. Тогочасним політикам України так і не вдалося витворити спільного бачення на засадничі державницькі питання: хто союзник, а хто ворог, незалежна держава чи автономія у більшій державі, соціалізм чи капіталізм, сильна армія і збройний опір чи миролюбна нейтральність, тверда рука чи тотальна демократія.
На жаль і сьогодні багатьом українським політикам бракує Соборності в серцях. Бракує розуміння того, що ми сильні, коли об’єднані. А коли ми об’єднані, то дамо відпір будь-кому. Тільки об’єднані за власною волею збудуємо модерну, багату, самодостатню державу.
Більше єдності! Більше мудрості! Більше України!
Фото: Вісник, Львівська газета