Чого Львів може навчитися у Познані?

Нещодавно депутати фракції Української Галицької Партії у Львівській міській раді, разом із експертами-помічниками, з офіційним візитом відвідали Познань (Великопольське воєводство, Республіка Польща). Цю поїздку представники політсили ініціювали самі, але відбулася вона за підтримки Львівської міської ради.

У межах трьохденної насиченої програми українська делегація Галицької Партії зустрілася з головою ради та найвищими посадовцями міста, представниками відділу підтримки підприємництва, відвідала сучасний сміттєспалювальний завод, котрий ввели в експлуатацію лише цього року, послухала презентацію щодо системи громадського транспорту та відвідала сучасне трамвайне депо, яке є одним із найбільш сучасних об’єктів інфраструктури для цілої Польщі. Поміж цим йшлося також про економіку міста, медицину та про формування бюджету загалом.

Місто стартапів

Познань – найбільш сприятливе місто для стартапів у Польщі, адже кожен п’ятий мешканець (а це – понад 100 тисяч осіб) тут займається малим та середнім бізнесом. Кожні 1,5 години у місті реєструють новий суб’єкт підприємництва. А щороку нових підприємств з’являється у середньому 6 тисяч.

Підтримка розвитку бізнесу є одним із пріоритетних напрямів діяльності влади Познані. Тому тут постійно відбуваються заходи, спрямовані на допомогу власникам малих і середніх підприємств, а також особам, які мають намір розпочати власну справу. І податки від юридичних осіб, в тому числі й локальні збори, складають половину доходу міста, а це – більше 1500 млн злотих 2015 року.

imgonline-com-ua-compressedtqqizbeuj15n

“Про майбутніх підприємців влада міста піклується вже зі шкільних та студентських лав. Після завершення вищої школи молодь спонукають залишатися працювати та, відповідно, сплачувати податки у Познані. У співпраці з університетами місто активно розвиває підприємницький хист та креативність студентів. Для цього влада запровадила семестрові навчальні програми з бізнесу і постійно проводить різноманітні заходи залучаючи професійні та громадські організації до роботи Навчального центру департаменту господарства Познані. В тому числі й за кошти міста, Познань активно розвиває інноваційну інфраструктуру: бізнес-інкубатори, технопарки та коворкінги. Наступного року там відкриється новий комунальний бізнес-центр, розташований поблизу університетів та орієнтований на те, аби допомогти молодим людям у вільний від навчання час розпочати власну справу. Там будуть розташовані коворкінг-кімнати, бізнес-інкубатор, місця для навчання, проведення зустрічей, заходів та інше”, – розповідає депутат Юлія Гвоздович.

Також депутати відвідали міський комунальний технопарк, в якому нові підприємці мають змогу бути резидентами до 3-х років, що супроводжується пільговим оподаткуванням відповідно до сфери своєї діяльності та пільгової орендної плати (< до 50%) за офіс, а також безкоштовними консультаціями менторів і практиків.

Куди дівати сміття?

Ця проблема у Львові чи не найактуальніша. Як собі дає раду з відходами Познань? Підходи до поводження з твердими побутовими відходами у Польщі змінили після імплементації директив ЄС щодо поводження з відходами. Зокрема, йдеться про 5-ступеневу систему пріоритетів поводження з відходами (запобігання та мінімізація їх утворення; підготовка до повторного використання; переробка; енергетична утилізація; захоронення на полігонах) і принципу “забруднювач платить”.

imgonline-com-ua-compressedw7smahvsqecv

Оператором та адміністратором усієї системи поводження з відходами там є GOAP  (Управління відходами  Познанської агломерації), яку створили 9 гмін (включно з м. Познань). Удома тут сортувати відходи розпочали у 2000-х роках. Наразі сортують на: папір (незабруднений), пластик та метал, скло, зелені відходи, загальне сміття.

Вартість вивозу сміття для мешканців, які сортують, – 12 злотих на 1 особу. Для тих, хто не сортує, – 20 злотих. Інколи якість сортування сміття перевіряють. Якщо виявляють порушення, виписують доволі великий штраф.
Сортоване сміття надходить на окремий пункт досортування, де перетворюється на відповідний матеріал та продається далі. Зелені відходи компостують, роблячи з них органічні добрива.

Донедавна, все загальне сміття потрапляло на сміттєзвалище неподалік Познані. Вартість захоронення  тонни сміття там становить 400 злотих  (з них близько 200 зл. – це спеціальний податок за шкоду навколишньому середовищу, встановлений на національному рівні).

З листопада 2016 року все сміття, утворене на території ґмін, котрі увійшли в GOAP потрапляє на сміттєспалювальний завод. Він побудований в межах державно-приватного партнерства. Вартість будівництва 725 млн зл., із них 330 млн зл. – грант ЄС. Впродовж наступних 25 років Познань взяла на себе зобов’язання забезпечувати необхідну кількість сміття на завод, приватний партнер залучав інвестиції, повністю відповідає за весь технологічний процес та через 25 років передає весь комплекс місту.  Річна потужність заводу становить 210 тис. тонн відходів.

Комплекс побудований за принципом “сміття для енергії”, і щорічно на ньому планують продукувати від 267 тис ГДж теплової енергії та від 128 тис МВт*год електроенергії. Ця енергія передається в загальну мережу (електрична – в енергосистему, теплова продається місцевому постачальнику тепла у м. Познань).

Також по всьому місту добре організована система збору електроприладів, батарейок та ламп. Окремо утилізації підлягають медичні відходи та відходи підприємств, що в жодному випадку не можуть потрапляти на завод.

Транспорт

“У Познані всі пасажирські перевезення здійснюють комунальні підприємства. Там нема приватних перевізників. За рахунок впровадження е-квитка, власне, з доходів від продажу квитків вони покривають половину видатків на транспорт. Для певних категорій пасажирів є пільги, які компенсує не держава, а саме місто. Наприклад, пенсіонери від 65 до 70 років можуть придбати дешевше річний проїзний квиток на всі види міського транспорту. А для людей після 70 років проїзд є безкоштовним. Робота міського транспорту добре налагоджена. Сучасні автобуси та трамваї їздять суворо за графіком. Електротранспорт курсує окремо виділеними лініями, а система  GPS допомагає їм дотримуватися графіку руху, автоматично вмикаючи зелений колір для трамваїв вже при наближенні до світлофора”, – розповідає голова фракції УГП Тарас Чолій.

imgonline-com-ua-compressed86lufhq7scid

За рік громадський транспорт Познані перевозить 226 млн пасажирів, а від продажу квитків місто отримує близько 187 млн злотих.  Місячний проїзний квиток для мешканця коштує  99 злотих, річний – 1000 злотих.

Більшість трамваїв та всі автобуси низькопідлогові, пристосовані для потреб осіб з обмеженими можливостями та батьків з візочками.

Бюджет міста-2016

Доходи бюджету Познані на рік, що минає, були заплановані у сумі 2 млрд. 907,3 млн. злотих (18,9 млрд. грн). Видатки бюджету міста у 2016 році планувалися у сумі 3 млрд. 129,9 млн. злотих (20,3 млрд.грн.).

Тобто, так само як і у Львові, в Познані основними джерелами наповнення міського бюджету є податок з доходів фізичних осіб, місцеві податки та дотації і субвенції з державного бюджету. Однак, на відміну від Львова, у Познані значний відсоток доходів бюджету становлять доходи від продажу квитків для громадського транспорту, штрафи, оплата за перебування дітей у садках тощо.

Доходи Львів Познань
Податок з доходів фізичних осіб 30,1% 34,3%
Дотації та субвенції з держбюджету 36,8% 25,2%
Продаж нерухомості та землі 2,5% 3,3%
Оренда, продаж квитків, штрафи, оплати 4,4% 11,4%
Кошти на капітальні видатки від ЄС 3,0%

Основними видатками в Познані є видатки на освіту, громадський транспорт, дорожнє господарство, культуру та соціальну політику. На відміну від Львова, відсоток фінансування охорони здоров’я там є невеликим, оскільки в Польщі функціонує система обов’язкового медичного страхування.

Видатки Львів Познань
Освіта 16,0% 30,3%
Житлово-комунальне господарства 7,0% 5,4%
Соцзахист 21,7% 10,7%
Охорона здоров’я 8,4% 0,9%
Культура 2,1% 3,0%
Обслуговування боргу 4,0% 2,2%
Управління 4,2% 5,0%
Спорт 1,2% 1,9%
Громадський транспорт 5,0% 17,0%
Дорожнє господарство 14,2% 13,9%

“Найважливішим для успіху Познані є мінімізація управлінської бюрократії та ризиків корупції. Крім власного розвиненого малого та середнього підприємництва, у них є низка потужніших інвесторів, зокрема Volkswagen. Зрозуміло, що уряд Польщі та структури ЄС активно допомагають у реалізації великих інфраструктурних проектів – таких, як побудова сміттєспалювального заводу, наприклад. І зверніть увагу: у Познані на освіту виділяють 947 млн злотих: майже половина – це кошти державної субвенції, а половину фінансує саме місто. Освіта – є пріоритетом серед видатків міста. Місто фінансує освіту не менше, ніж дороги. Тобто, ті податки, які люди платять, повертають їм субвенцією для медичної, освітньої галузей та соціального забезпечення. У нас левову частку доходів до бюджету також складає ПДФО. Люди у нас небагаті, а податків ми платимо доволі багато. Тому, на мою думку, абсолютно логічно було б, щоб ті податки, які платять львів’яни, першочергово поверталися у формі послуг освіти, охорони здоров’я, культури та соціального захисту. За кошти платників податків втілювати інфраструктурні проекти, будувати дороги – неправильно, бо на це кошти мали би йти з державних цільових програм, з ресурсів, які місто може заробити (продаж землі, оренда та реалізація комунального майна, з надходжень від інвестиційних внесків та інших податків і зборів, які на території міста акумулюються). Тобто бюджет Львова мав би бути повернутий якомога більше до людини”, – зазначає Тарас Чолій.

підписатись на розсилку новин
+
+

Повідомити про помилку