Андрій Смолій: “Україні потрібен Закон про державну мову!”

Андрій Смолій, голова Київської міської організації Української Галицької Партії, координатор ініціативи “Геть від Москви!” у столиці:

“26 років втрачених можливостей для української мови… Важко охарактеризувати ситуацію зі становищем української мови в державі Україна. З 1991 по 2014 роки україномовні завжди перебували в стані захисту, оборони. Я вірю, що сьогодні настав той час, коли проукраїнська спільнота пішла в наступ за право на українську мову, українську ідентичність та свій “український світ” на противагу неорадянському “русскому міру”.

       Українець, який виріс в Україні, наразі є повністю дискримінованим за мовною ознакою. Відсутність українськомовного телебачення, українських газет та журналів, приватних україномовних шкіл будь-якого профілю, зрештою, відсутність україномовного середовища. Чи може українськомовного людина відчувати себе комфортно в Києві, Харкові чи Одесі? Чому батьки не мають змоги відправити свою дитину на навчання до секції боротьби, школи фотографії чи танців, де викладають українською?

На кожному кроці українцю відповідають: “У нас все – російською”.

     Ми не можемо отримати українськомовне обслуговування в ресторані, продуктовому чи меблевому магазині, у туристичній компанії чи навіть у державній структурі. Нам важко знайти газету чи журнал українською. Ми не в змозі дивитися “Discovery” чи “National Geographic” мовою нашої держави. Їдучи на екскурсію, українцям важко знайти туроператора, що проведе екскурсії офіційною мовою держави, яка має майже 40 мільйонів населення. Хіба це нормально в ХХІ столітті, в цивілізованій європейській країні? Зрештою, чи є сенс апелювати до надавачів усіх цих послуг, якщо вони відверто зневажають єдину державну мову країни, в якій працюють?

     Єдиним виходом із цієї ситуації є прийняття жорстких та всеохоплючих законів про статус державної мови. У низці країн, які потерпали від колоніального гніту, вже багато років діють закони, що захищають національну мову в усіх сферах життя людей. Серед таких країн Польща, Литва, Латвія, Естонія, Чехія, навіть Франція та Грузія. Більшість із цих країн також були під впливом “русского міра”, проте їхнім елітам вистачило національної гідності прийняти такі закони, які відновили національну справедливість. Від 2017 року Литва має власне телебачення, радіо, пресу, сферу послуг. Україна має лише острівки виживання державної мови.

     Завданням всього суспільства, активістів, політиків, громадських діячів, є ухвалення єдиного та уніфікованого Закону про державну мову. На четвертому році війни з російським агресором, на 26 році Незалежності та боротьби за власну свободу, ми маємо право на відновлення історичної та мовної справедливості.

     У Верховній Раді нині лежить низка законопроектів про державну мову, які депутати вже протягом року намагаються відкладати в глибоку шухляду.

Проте саме нині ми маємо унікальний шанс припинити спекуляції на мовному питанні, ухваливши Закон, який дозволяв би зробити всі сфери нашого життя українськими. Заради всіх тих, хто боровся за України, за тих хто бореться та задля всіх майбутніх поколінь.

       Україні потрібен Закон про державну мову. Інакше Україна так і залишиться всього лиш іншою Росією для всього світу…”

підписатись на розсилку новин
+
+

Повідомити про помилку

+

Підпишися

і отримуй новини Української Галицької Партії на свою е-пошту