Андрій Кавчук: “Їхати з країни ми не хочемо”

Він ніколи раніше не був у жодній політичній силі. А сьогодні вже – Перший заступник голови Політради Української Галицької Партії. Андрій Кавчук розповів нам більше про Галицьку Партію, про потребу співпраці задля результату та про те, як зробити перший крок у політику.

Я виростав у доволі сірому місті коробок-новобудов, тому у Львів закохався, як тільки сюди приїхав. Коли почав навчатися у Львові, ми знімали квартиру на Високому Замку. Я проходив щодня через Площу Ринок, йшов до університету на Січових Стрільців. Не дивився під ноги, а на будинки… Львів був двигуном для обох Майданів і часто є взірцем для українських міст. Але ці переваги, які ми маємо у Львові, є пропорційними до нашої відповідальності за це місто.

Я прийшов у політику, бо прагну змін. Залишаючись громадським активістом, зміни можна творити, але вони даються складніше. Якщо у владу не йтимуть люди нового ґатунку, країна не зміниться, і влада надалі буде залишатися такою брудною, як вона є.  

Мій крок у політику був доволі виваженим. Я радився з дружиною. У нас троє дітей. Родина потребує уваги і любові. Тому для мене важлива думка дружини. А політика забирає багато часу: я на роботі зранку до вечора. Інколи до пізнього вечора. Часто працюю у вихідні. Але ми з дружиною погодилися, що ця жертва для майбутнього наших дітей. Їхати з країни ми не хочемо, і погоджуватися з таким станом речей, як є в Україні зараз, також не будемо. Йти в політику, у владу і змінювати цю країну самому – єдиний правильний для нас варіант.

Я вірю, що разом із тими молодими політиками, котрі думають так, як я, ми зможемо змінити цю країну. Якщо нам не вдасться, то ця країна не відбудеться. Ніхто не застрахований від непорозумінь і помилок. Треба розуміти, що часом доводиться мати справу з конфліктами і бути готовими їх гідно долати. Ми мали в історії випадки, коли Україна здобувала незалежність, але дуже скоро втрачала її через чвари.

Суспільство очікує від політиків єдності і згуртованості. Найголовніше завдання для політиків нового покоління – це не поборювати один одного, а навчитися співпрацювати заради результату. Йдеться про перехід від “гри з нульовою сумою” (коли я виграв – ти програв) до формули доданої вартості, так званої співпраці “win/win”. Об’єднуючи зусилля, ми отримуємо спільний результат, від якого виграють усі учасники процесу.

Вирішальною для мого рішення долучитися до Галицької Партії була команда. Я побачив тут людей нових цінностей, які ми задекларували на Революції Гідності. Ними ми живемо щодня в особистому і професійному житті. Я зустрів тут багато друзів і знайомих, з якими познайомився під час Майдану. Ми всі працюємо заради якісних змін. І я ні на мить не розчарувався у своєму виборі.

Українська Галицька Партія не набирає партійців масово. У нас є співбесіда з кандидатами на вступ. Ми даємо певний час, щоб кандидат міг придивитися до середовища, познайомитися з партійцями, а водночас, щоб і ми ближче пізнали людину за її вчинками, поглядами. І це є добре.

Наша партія акцентує на якості, а не на кількості. У довгостроковій перспективі, це також важливо. Ми маємо приклад загальноукраїнської партії, яка також зародилася тут, у Львові, але, вирісши до національного рівня, набрала людей і не може дати собі з ними ради. Тому що не працюють внутрішньопартійні інститути, нема чіткої структури, внутрішньої комунікації і організації. Ми ж запускаємо ефективні внутрішньопартійні інструменти і механізми, а тоді будемо рости далі. Не обіцяємо змінити все й одразу, а починаємо з наших міст і сіл. Хочемо поширити цей приклад, як добрий вірус, далі по Україні.

Що робити людям, які хочуть змін, але бояться йти в політику? Нещодавно прочитав у книжці: “Щоб подолати страх, треба подивитися йому у вічі”. Треба знаходити в собі силу, і робити крок вперед. Як віруюча людина я прошу її у Бога. Важливо зробити перший крок, далі буде легше. Якщо сидіти, чекати, зважувати “за” і “проти”, прораховувати варіанти, то ніколи не почнеш діяти, і все навколо тебе залишиться так, як є. І ще 90% того, чого ми боїмося, ніколи не стається. Тож краще спробувати, ніж все життя шкодувати, що не відважився. Чим більше таких людей, що прагнуть змін, зроблять цей крок, тим вищі наші шанси на успіх!

Андрій Филик

підписатись на розсилку новин
+
+

Повідомити про помилку

+

Підпишися

і отримуй новини Української Галицької Партії на свою е-пошту