Андрій Кавчук: “Від нарікань нічого не зміниться”

Андрій Кавчук, координатор ініціативи “Геть від Москви!”, адвокат, член Української Галицької Партії

“Якщо ми прагнемо мати іншу державу, тоді повинні знайтись такі собі вар’яти, які готові, без перебільшення, пожертвувати особистим заради спільного. Якщо Ти до цього готовий, тоді Ти повинен спробувати себе в політиці. І завдяки таким, як Ти, утвориться критична більшість державних управлінців, які змінять нашу Україну на краще!

Для мене політика – це можливість участі в державному управлінні. Я мав досвід роботи в державному секторі економіки. Далі – кілька років громадської активності. Тепер майже два роки займаюся місцевою політичною діяльністю. Як і будь-яка галузь діяльності, політика – не є абсолютним злом. Часто ми чуємо, що це бруд, там усі злодії, як тільки вступаєш в партію або обіймаєш посаду в органах влади – автоматично стаєш ворогом суспільства, таким собі “негативним героєм”, якого звідусіль критикують.  Однак, якщо щиро, і в бізнесі, і в громадській активності,  є як позитивні, так і негативні явища та люди. Усе залежить від того, хто переважає в тому чи іншому середовищі. Можна до безкінечності нарікати на життя та людей довкола, але від цього на краще навряд чи щось зміниться. 

“Якщо ми прагнемо мати іншу державу, тоді повинні знайтись такі собі вар’яти, які готові, без перебільшення, пожертвувати особистим заради спільного”

Ми маємо такий стан справ в Україні, бо наразі політика сприймається суспільством як інструмент власного збагачення, вирішення особистих, родинних інтересів тих, хто туди йде. Натомість справжня політика має бути справою служіння, певного, я навіть сказав би, політичного волонтерства. Якщо ми прагнемо мати іншу державу, тоді повинні знайтися такі собі вар’яти, готові, без перебільшення, пожертвувати особистим заради спільного. Свідомо зробити крок до до того, що їх будуть критикувати, ганьбити, але вони в цей час мають продовжувати робити свою справу на користь громади, суспільства, держави загалом. І не факт, що це оцінять позитивно, точно не скажуть “дякую”. Але через якийсь час зміни на краще будуть, діти таких “камікадзе” житимуть у цивілізованій країні, куди повертаються люди, інвестиції і можливості, де є умови для самореалізації, розвитку та відпочинку. І можливо, ця жертва, внесок в суспільно-державне будівництво буде вписана в кілька рядків підручника з історії, яку з гордістю вивчатимуть прийдешні покоління.

Якщо Ти не готовий до цього, тоді краще шукай себе в інших сферах життя, наприклад збагачення в бізнесі, бо інакше перетворишся на типового гвинтика системи корупції та безвідповідальності.

Якщо Ти до цього готовий, тоді маєш спробувати себе в політиці…”

підписатись на розсилку новин
+
+

Повідомити про помилку