Політичні реформи

Політика і державні посади не мають бути інструментом для заробляння грошей

За роки незалежності в Україні сформувалась політична система, в якій абсолютна більшість населення відчужена від політики та процесу прийняття життєво важливих рішень.

Основними рисами такої системи стали непублічність влади, неповноцінність виборів, як механізму формування волі більшості, далека від демократичних стандартів організація політичних партій, можливість монополізації влади однією чи групою політичних сил.

Існуюча система влади зрослась із бізнесом і найчастіше ним формується.

Теперішній український політичний клас деморалізує суспільство і є джерелом соціального та морального зла. Продавання місць у списках кандидатів у депутати, домовлені голосування за корупційні законопроекти у парламенті або земельні питання у місцевих радах стали звичною практикою для політиків всіх таборів.

Брехня та моральна безпринципність стала невід’ємним атрибутом політики в Україні. Щоразу збільшується і стає очевидною розбіжність між словами політиків та їхніми діями і вчинками.

На жаль, мирні українські революції не спроможні змінити цю порочну систему. Перемогу громадянського протестного руху цинічно використовують у своїх партійних інтересах політики різних рівнів. Корупціонери не лише не несуть покарання, вони здебільшого залишаються на своїх місцях і продовжують грабувати країну. Особи, які вчиняли злочини проти держави, потрапляють у новий парламент, тому що не були вчасно притягнуті до кримінальної відповідальності.

Замість зосередження зусиль на швидких реформах, відбувається відвертання уваги суспільства від реальних проблем, а військова агресія Росії розглядається як виправдання відсутності змін.

Прихід незначної кількості нових політиків і громадських активістів до парламенту та у виконавчу владу не зміг якісно змінити українську політику.

Спотворена та зіпсована політична система не полагодить сама себе. Прийшов час кожного переосмислити свою власну роль та відповідальність за політичну і економічну катастрофу в державі, адже причиною неефективності, корупції та злочинності влади є не в останню чергу наша власна безвідповідальність як виборця і апатія як громадянина.

Суспільству необхідно сформувати нові критерії відбору політичних лідерів та здійснити зміну політичної еліти – без огляду на владність або опозиційність. Політика в Україні може бути не брудною справою, якщо народ буде здатним цьому бруду протидіяти.

Тільки наявність механізмів контролю влади та реальної можливості замінити її на виборах, наявність справжніх політичних партій дозволить запрацювати демократичній системі.

Ми вимагаємо забезпечити прозорість діяльності та умови для оновлення політичної системи:

– зменшення прохідного бар’єру до 3% та скасування заборони на участь блоків партій як на місцевих, так і парламентських виборах для збільшення можливості нових партій бути обраними до органів влади;

– можливість створення регіональних партій, які у своїй діяльності можуть зосереджуватись на місцевому рівні;

– очищення партійної системи від «технічних» партій, які не беруть участі у виборах, а використовуються лише для виборчих маніпуляцій;

– участь у формуванні виборчих комісій представників органів місцевого самоврядування та громадських організацій, а не тільки представників партій, що беруть участь у виборчому процесі;

– законодавче обмеження щодо обирання більше двох разів підряд для депутатів всіх рівнів;

– зменшення кількості депутатів місцевих рад щонайменше в 2 рази;

– запровадження механізму голосування на виборах до Верховної Ради за партію та конкретного кандидата з регіонального (обласного) списку партії, що зробить неможливим продавання місць у партійних списках;

– запровадження аналогічного механізму голосування на місцевих виборах на рівні обласних рад;

– обов’язкове включення в інформацію про кандидата на виборах даних про його перебування в інших партіях, судимості за вчинення умисних злочинів (зокрема і погашених);

– впровадження чітких лімітів витрат партій на передвиборчі кампанії з багатократними штрафами на суму їх перевищення;

– заборона або обмеження до мінімуму часу політичної реклами на телебаченні, надмірний обсяг якої порушує принцип рівності;

– часткове відшкодування з державного бюджету витрат на забезпечення діяльності партій, суворі обмеження сум фінансування партій окремими особами чи бізнесом з метою обмеження впливу на політиків;

– запровадження поза системою існуючих державних органів незалежного контролю за фінансуванням політичних партій та виборчих кампаній.

Ми пропонуємо встановити дієві механізми контролю за діями та відповідальності політичних сил і посадових осіб:

– законодавче встановлення можливості дострокового припинення повноважень рад всіх рівнів, президента шляхом референдуму, як механізму дієвого контролю суспільства за діями влади;

– прийняття дієвого закону про відкликання депутатів місцевих рад;

– чітке відмежування кадрових державних службовців від політиків, негайне припинення практики винагороджування партій посадами за політичну підтримку ними влади;

– введення уніфікованих форм звітів про діяльність органів центральної та місцевої влади, у разі негативності конкретних показників, за якими наступає відповідальність посадових осіб;

– введення системи чітких критеріїв та термінів планованих владою реформ, що уможливить громадський контроль над процесами змін.

Покладати надії на зміни зверху не варто  системні перетворення необхідно запроваджувати знизу, починаючи зі своєї громади і краю.

Саме Галичина може започаткувати нові стандарти в політиці, адже тут були створені перші українські політичні організації та закладалися підвалини саме європейської політичної культури,  ніколи не вгасав опір антидемократичному комуністичному режиму.

Нам потрібно позбутись ілюзій про ідеальних політиків чи ідеальні партії, які мають прийти до влади після чергової революції. Відповідальність політиків та чиновників здатний забезпечити тільки щоденний та дієвий контроль громадян за їх діями.